Коли я ріс в Ірландії, там було більш ніж достатньо мокрих днів середи. Коли до наступних вихідних ще далеко, а попереду чекає вечір з домашнім завданням, я пам’ятаю, як плентався зі школи додому крізь пронизливу мряку.

«І нехай збудують Мені святиню, і перебуватиму серед них» (Вих. 25:8). Скинія Ізраїлю була приголомшливою архітектурною спорудою. Уся її мета полягала в тому, щоб умістити серед народу величну й безмежну присутність Бога.

Багато навіть найменш релігійних людей у світі все ж знайомі з класичною римо-католицькою фразою: «Благословіть мене, отче, бо я згрішив». Ці слова, які парафіянин промовляє, заходячи до приватної сповідальні зі священником, добре передають як реальність гріха, так і потребу у благодаті.

Завіт діл, який іноді називають завітом творіння або завітом життя, Бог уклав з Адамом та Євою, коли заборонив їм їсти з дерева пізнання добра і зла (Бут. 2:15–17).

Псалми сходження — це назва п’ятнадцяти псалмів (Пс. 120–134), що входять до П’ятої книги Псалтиря.

Більшість людей знає про Книгу Йоіла насамперед через велике пророцтво в Йоїла 3:1–3, де Бог обіцяє вилити Свого Духа на всяке тіло, щоб усі члени спільноти Божого народу пророкували. Проте значення цих віршів неможливо зрозуміти без розуміння послання всієї книги.

Під час богослужіння в реформатській церкві служитель може вести вас у сповіданні гріхів. Перед цим він може зачитати Божий закон і помолитися або проголосити прощення через кров Христа.

Відкриття заново біблійного вчення про спасіння у XVI столітті не сталося миттєво. Спочатку ранні реформатори заново відкрили біблійне значення слова виправдання. Вони усвідомили, що воно означає «проголосити праведним», а не «зробити праведним».

Пелагіанська суперечка була офіційно вирішена на користь Августина кількома соборами V–VI століть. Було чітко проголошено, що гріх Адама вплинув на всіх його нащадків і що спасіння є виключно Божою благодаттю. І пелагіанство, і напівпелагіанство були засуджені.