У книзі Естер безпосередньо не згадано ім'я Бога. Насправді у цій історії взагалі не йдеться про релігійність і благочестя.

Заплутана. Суперечлива. Тривожна. Жахлива. Якщо книга Обʼявлення викликає у вас такі асоціації, ви такі не одні.

Пророцтво Михея є сьомим із тринадцяти книг малих пророків. Його три пророцтва (Мих. 1:2–2:13; 3:1–5:15; 6:1–7:20) передбачали суд Господній над бунтівним Північним царством Ізраїля, засуджували панівну несправедливість у квітучому Південному царстві Юдеї та проголошували надію на обіцяного Месію.

Захарія було поширеним ім'ям у Старому Завіті, але у першому вірші конкретно сказано, що він був «сином Берехії, сином Іддового».

Послання, яке написав Яків, розпочинає підбірку послань, відому як Соборні послання, названі так тому, що їх адресовано не конкретним церквам чи особам, а (більш-менш) всій Церкві.

Книга Єремії – одна з найскладніших книг Біблії. За кількістю слів вона є найдовшою в усьому Писанні. Вона містить переходи від поетичних образів до розповіді, часто без попередження, і автор не дотримується хронологічного порядку.

Книга Даниїла є унікальною у Старому Завіті завдяки своєму змісту та ключовій ролі, яку вона відіграє між старозавітними пророцтвами про відновлення Ізраїля та виконанням цих пророцтв у Новому Завіті в житті, смерті, воскресінні та вознесінні Ісуса Христа.

На сторінках книги пророка Єзекіїля часто відчувається різного роду напруга: народ Божий, розділений на вигнанців у Вавилоні та обложених мешканців Єрусалима.

Як зазначено в Ос. 1:1, пророче служіння Осії відбувалося за часів правління північного царя Єровоама II та південних царів Уззійї, Йотама, Ахаза та Єзекії.