Людина за своєю природою невиліковно релігійна. У всьому світі люди сповідують одну з великих світових релігій, незліченні течії, що відгалужуються від них, або навіть релігійні системи, які ще не було належним чином описано.

У своїй книзі The Whole Christ доктор Сінклер Фергюсон подає корисне визначення законництва: «Законництво — це просто відокремлення Божого Закону від Божої Особи... відрив Його Закону від Його люблячої і щедрої Особи».

2 Коринтян 1:11 містить коротку, але прекрасну фразу: «як поможете разом і ви молитвою за нас». У сучасному перекладі UMT вона звучить так: «Якщо ви також допомагатимете нам своїми молитвами».

Коли люди чують слово «ідолопоклонство», вони уявляють різні речі. Одні думають про давні релігійні обряди, під час яких люди вклонялися різьбленим статуям.

«Бо й Христос постраждав за нас, і залишив нам приклада, щоб пішли ми слідами Його» (1 Пет. 2:21).

Одного разу королева привезла свого сина на святкування дня народження і, залишаючи його там, нагадала: «Пам’ятай, принце: королівським синам личать королівські манери».

Упродовж усієї історії люди любили співати. Чи то на бейсбольних матчах, чи на святкуванні дня народження — ми охоче співаємо, іноді привселюдно демонструючи відсутність природного музичного хисту.

Багато абітурієнтів, з якими мені доводиться спілкуватися, розмірковують над запитанням: «Чи варто мені вступати до семінарії?» Для одних це запитання стосується життєвого покликання.

Старий Завіт містить певні явища, на які критики біблійної моралі регулярно звертають увагу. Одне з них — багатоженство. Те, що багатоженство практикували у старозавітний період, очевидно.