Щороку християни по всьому світу святкують Великдень — свято, що нагадує про воскресіння Ісуса Христа з мертвих. Смерть Ісуса з Назарета є не лише предметом релігійної пам’яті, а й історичним фактом.

На початку XVII століття архієпископ Ірландії Джеймс Ашер захотів відвідати дім одного пресвітеріанського служителя, аби перевірити, чи справді той є настільки побожною людиною, як про нього говорили.

Кожен християнин вірить в обмежене викуплення. Моїм друзям-армініанам це може здатися абсурдним, адже давно вважається, що лише кальвіністи дотримуються сумнозвісної літери «L» в акронімі TULIP.

У своїй книжці The Hunger for Significance («Спрага значущості») я досліджував поширене серед людей прагнення знайти підставу для гідності, цінності та значущості власного життя.

Коли я ріс в Ірландії, там було більш ніж достатньо мокрих днів середи. Коли до наступних вихідних ще далеко, а попереду чекає вечір з домашнім завданням, я пам’ятаю, як плентався зі школи додому крізь пронизливу мряку.

«І нехай збудують Мені святиню, і перебуватиму серед них» (Вих. 25:8). Скинія Ізраїлю була приголомшливою архітектурною спорудою. Уся її мета полягала в тому, щоб умістити серед народу величну й безмежну присутність Бога.

Багато навіть найменш релігійних людей у світі все ж знайомі з класичною римо-католицькою фразою: «Благословіть мене, отче, бо я згрішив». Ці слова, які парафіянин промовляє, заходячи до приватної сповідальні зі священником, добре передають як реальність гріха, так і потребу у благодаті.

Завіт діл, який іноді називають завітом творіння або завітом життя, Бог уклав з Адамом та Євою, коли заборонив їм їсти з дерева пізнання добра і зла (Бут. 2:15–17).

Псалми сходження — це назва п’ятнадцяти псалмів (Пс. 120–134), що входять до П’ятої книги Псалтиря.