Відкриття заново біблійного вчення про спасіння у XVI столітті не сталося миттєво. Спочатку ранні реформатори заново відкрили біблійне значення слова виправдання. Вони усвідомили, що воно означає «проголосити праведним», а не «зробити праведним».

Пелагіанська суперечка була офіційно вирішена на користь Августина кількома соборами V–VI століть. Було чітко проголошено, що гріх Адама вплинув на всіх його нащадків і що спасіння є виключно Божою благодаттю. І пелагіанство, і напівпелагіанство були засуджені.

Дортський синод офіційно врегулював армініанську суперечку в нідерландських реформатських церквах, але саме армініанство не припинило існувати і не перестало створювати виклики для християнської сотеріології. Воно робить це й донині.