Як прагнути святості, не впадаючи в законництво

У своїй книзі The Whole Christ доктор Сінклер Фергюсон подає корисне визначення законництва: «Законництво — це просто відокремлення Божого Закону від Божої Особи… відрив Його Закону від Його люблячої і щедрої Особи». Якщо ми відокремлюємо Божий Закон і його вимоги від люблячого та щедрого Бога, Якому цей Закон належить, наше прагнення до святості неминуче набуває нездорового, законницького характеру. Тому, прагнучи святості, ми завжди повинні пам’ятати, Хто є Бог і чому Він закликає нас бути святими.

У 2 Коринтян 1:3, 4 Павло прославляє Бога й дає нам чудовий опис Його характеру: «Благословенний Бог і Отець Господа нашого Ісуса Христа, Отець милосердя й Бог потіхи всілякої, що в усякій скорботі Він нас потішає». Отець милосердя втішив нас у наших стражданнях, пославши Свого Сина у світ, щоб спасти грішників. Із великої любові до нас Отець послав Ісуса Христа, аби викупити нас із тієї несвятості, у яку ми самі занурилися через свій гріх. Наш Отець послав нам Спасителя — Господа Ісуса Христа, щоб зробити нас праведними перед Собою. Лише з благодаті, лише через віру і лише завдяки спасительному ділу Христа ми маємо мир із Богом (Рим. 5:1, 2).

Проте наш милосердний Отець не задовольняється тим, щоб лише виправдати нас і зробити праведними перед Собою. Він також бажає, щоб ми були святими, як і Він святий (1 Пет. 1:15, 16). Тож Бог звершує в нас оновлення за образом Господа Ісуса Христа. Саме через це добра звістка євангелії полягає у тому, що

Христос, викупивши нас Своєю кров’ю, також оновлює нас Своїм Духом за Своїм образом. (Гейдельберзький катехізис, запитання 86)

Отже, нас покликано прагнути святості, маючи тверду й утішну впевненість, що святість — це задум нашого Небесного Отця для нас і що Сам Христос силою Святого Духа звершує цей задум. Нас покликано брати участь у цій праці і співдіяти їй. Однак успіх Божого оновлення залежить не від нас, а від нашого триєдиного Бога, Який це діло звершує. Святий Дух запевняє нас у цій істині словами 1 Солунян 5:23, 24: «А Сам Бог миру нехай освятить вас цілком досконало, а непорушений дух ваш, і душа, і тіло нехай непорочно збережені будуть на прихід Господа нашого Ісуса Христа! Вірний Той, Хто вас кличе, Він і вчинить оте!» Бог хоче, щоб ми були святими, а тому Сам обіцяє діяти так, щоб Його бажання здійснилося в нас.

Бог настільки дбає про наше освячення й оновлення, бо хоче зробити нас придатними до життя з Ним у Його Царстві. Ми знаємо, що Царство Боже — це «праведність, і мир, і радість у Дусі Святім» (Рим. 14:17). Бог знає, що без праведності Його народ не може переживати мир і радість Його Царства. Пригадайте, що сталося під час гріхопадіння. Ми відвернулися від праведності й обрали неправедність. Тим самим зруйнували мир, який мали з Богом, і натомість стали Його ворогами. Ми проміняли радість спілкування з Ним на гіркоту відчуження від Нього. Але Бог є Богом, Який дарує життя. Він створив нас для того, щоб ми жили з Ним у праведності, мирі та радості. Саме тому Він вирішив відновити ці взаємини з нами (Бут. 3:15).

Наш милосердний Небесний Отець хоче, щоб ми були подібні до людини з першого Псалма, яка знаходить насолоду в Господньому Законі й роздумує над ним удень і вночі. Чому? Бо така людина

буде, як дерево,

над водним потоком посаджене,

що родить свій плід своєдчасно,

і що листя не в’яне його,

і все, що він чинить, щаститься йому!

(Пс. 1:3)

Ми починаємо знаходити насолоду у Божому Законі тоді, коли розуміємо, що це Закон, який дарує життя, — Закон нашого Бога, Який є джерелом життя. Бог бажає, щоб ми прагнули святості, бо хоче, аби ми були міцно вкоріненими, плідними, витривалими та благословенними тепер і повіки.

Воля Отця для нас полягає у тому, щоб ми мали

щиру радість у Богові через Христа

та з любов’ю і насолодою

жили згідно з Божою волею,

чинячи всіляке добро.

(Гейдельберзький катехізис, запитання 90)

У прагненні до святості вдячність Христові є найкращими ліками від законництва. Ми не прагнемо святості для того, щоб зробити себе прийнятними для Бога. Ми прагнемо її із вдячності за викуплення, яке отримали через кров Христа, і за оновлення, яке Дух Христа звершує в нас. Ми прагнемо святості з радістю, бо саме для цього нас було створено й відновлено:

«Бо спасені ви благодаттю через віру, а це не від вас, то дар Божий, не від діл, щоб ніхто не хвалився. Бо ми Його твориво, створені в Христі Ісусі на добрі діла, які Бог наперед приготував, щоб ми в них перебували» (Еф. 2:8–10).

Нехай Бог береже нас від законництва і провадить Своєю благодаттю та Своїм Духом, коли ми прагнемо святості.

Цю статтю було вперше опубліковано у блозі Ligonier Ministries.