Чи є Ісус нашим прикладом?

«Бо й Христос постраждав за нас, і залишив нам приклада, щоб пішли ми слідами Його» (1 Пет. 2:21).

У певному сенсі відповідь проста. Чи є Ісус нашим прикладом? Так. Ісус є нашим прикладом, але Він не лише наш приклад, а наслідування Його не є основою нашої віри.

Унікальна викупна жертва Христа

Перш ніж написати, що Ісус залишив нам «приклад, щоб [ми] пішли слідами Його», Петро спочатку стверджує, що «Христос постраждав за нас», тобто постраждав так, як ми не можемо страждати за інших. Коли Ісус страждав на хресті, Він «тілом Своїм Сам підніс гріхи наші на дерево»; Його ранами, які було завдано заради нас, нас було зцілено (1 Пет. 2:24). Саме ми блукали, немов вівці, а Його унікальна жертва заради нас викупила нас від гріха, щоб ми могли жити у праведності (1 Пет. 2:25).

Своїм життям, смертю та воскресінням Ісус зробив для нас — для тих, кого з’єднано з Ним вірою, — те, чого ми не могли зробити ні для себе, ні для будь-кого іншого. Ми не можемо померти, щоб викупити інших грішників від вічних наслідків їхнього гріха. Але Ісус, бувши Самим Богом і досконалою Людиною, на хресті посів місце грішників. Христос постраждав за нас, які вірять у Нього.

Кульмінація чотирьох Євангелій — Ісус робить для нас те, чого ми не можемо зробити самі. Перша й головна мета Євангелій полягає не у тому, щоб ми копіювали вчинки Ісуса, а, як прямо пише Іван, щоб ми вірили в Ісуса: «Це ж написано, щоб ви ввірували, що Ісус є Христос, Божий Син, і щоб, віруючи, життя мали в Ім’я Його!» (Ів. 20:31).

Наслідування Христа як Його учні

О, яким багатим джерелом є Євангеліє для тих, хто прагне йти слідами Ісуса! Сутність Його звершення неможливо повторити, однак Його людське життя, слова і вчинки сповнені чудових прикладів, гідних наслідування. Подібно до нас, Він є справжньою Людиною, Яка прагне прославити Свого Отця, живучи в людському тілі, серед протидії грішників і всупереч плину цього занепалого світу. Ісус є водночас нашим унікальним умилостивленням — викупленням за наші гріхи — і досконалим прикладом християнського життя для всіх віруючих.

Сам Ісус закликав Своїх послідовників учитися від Нього і йти Його слідами. У Матвія 11:29 Він говорить: «Візьміть на себе ярмо [просте й легке] Моє і навчіться від Мене». Власне, саме це й означає бути «учнем» Ісуса, адже учень — це той, хто навчається. Його учні — це люди, які навчаються від Нього та наслідують приклад Його життя й учення. Тому, коли в ніч перед Своєю смертю Ісус омив ноги учням, Він сказав: «А коли обмив ноги вам Я, Господь і Вчитель, то повинні й ви один одному ноги вмивати. Бо то Я вам приклада дав, щоб і ви те чинили, як Я вам учинив» (Ів. 13:14, 15).

Хоча ми не можемо повторити викупної заслуги життя і смерті Христа, ми можемо — і неодмінно будемо — наслідувати Його покірну, жертовну любов, яку Він виявляв і тоді, коли підперезався рушником, і тоді, коли Його тіло було прибите до хреста.

Апостоли також закликають нас брати Ісуса за приклад. Павло говорить: «Нехай у вас будуть ті самі думки, що й у Христі Ісусі…» А далі він описує шлях самоприниження Христа і славу Його хреста й воскресіння (Фил. 2:5–8). Так само Іван пише у своєму Першому посланні: «А хто каже, що в Нім пробуває, той повинен поводитись так, як поводився Він», тобто жити в самовідданій любові, яка прославляє Бога (1 Ів. 2:6).

Сила Духа Христа, Який живе в нас

Отже, що для нас, християн, означає жити «благочестивим життям»? Павло висловлює це особливо виразно й незабутньо у 1 Тимофія 3:16: «Безсумнівно, велика це таємниця благочестя». Так, саме благочестя. Що воно охоплює? Можна було б очікувати короткого переліку чеснот чи праведних учинків. Натомість Павло вказує на центральне місце прикладу Богочоловіка у благочестивому християнському житті. Перед нами постає гімн про Ісуса:

Він з’явився в тілі,

був виправданий Духом,

показався ангелам,

був проповідуваний серед народів,

у Нього повірили у світі,

Він вознісся у славі.

Хочете знати, що таке благочестя? Дивіться на Ісуса. Він є втіленим благочестям. Саме тому християни часто називали благочестиві почуття й учинки христоподібністю. У центрі нашої віри стоїть Його неповторна викупна жертва, а найвищим прикладом християнського життя є Його дивовижне людське життя, яке ми можемо наслідувати.

Читаючи Євангелія, нас захоплює кожен Його крок. Ми благоговіємо перед Його неповторним звершенням заради грішників і спостерігаємо, як Він спілкується з людьми й молиться, проповідує та виявляє співчуття, усамітнюється для відпочинку і знову повертається, аби служити благодаттю. Ми бачимо Його любов, терпіння й мудрість і силою Його Духа, Який живе в нас, прагнемо йти Його слідами.

Цю статтю було вперше опубліковано у блозі Ligonier Ministries.