Що означає бути «у Христі»?

Благословенний Бог і Отець Господа нашого Ісуса Христа, що нас у Христі поблагословив усяким благословенням духовним у небесах, бо вибрав у Ньому Він нас перше закладення світу, аби ми були перед Ним святі й непорочні, у любові, призначивши наперед, щоб нас усиновити для Себе Ісусом Христом, за вподобанням Своєї волі, на хвалу слави Своєї благодаті, якою Він обдарував нас в Улюбленім, що маємо у Ньому викуплення Його кров’ю, прощення провин, через багатство Його благодаті, яку Він намножив у нас у всякій премудрості й розважності, об’явивши нам таємницю Своєї волі за Своїм уподобанням, яке постановив у Самому Собі, для урядження виповнення часів, щоб усе об’єднати у Христі, — що на небі і що на землі. 

У Нім, що в Нім стали ми й спадкоємцями, бувши призначені наперед постановою Того, Хто все чинить за радою волі Своєї, щоб на хвалу Його слави були ми, що перше надіялися на Христа. У Ньому й ви, як почули були слово істини, Євангелію спасіння свого, та в Нього й увірували, запечатані стали Святим Духом обітниці, Який є завдаток нашого спадку, на викуп здобутого, на хвалу Його слави! (Еф. 1:3–14)

Коли люди запитують вас про вашу віру, як ви себе називаєте? Кажете: «Я пресвітеріанин» чи «баптист»? Або, можливо: «Я єпископалієць»? Або ж просто: «Я християнин»?

Більшість із нас, напевно, ніколи не замислювалися над тим, що якби ми могли запитати віруючих новозавітних часів, як вони себе називають, то вони, ймовірно, ніколи не відповіли б: «Ми — християни». Насправді слово християнин з’являється у Новому Заповіті лише тричі. Учнів уперше назвали «християнами» в Антіохії (Дії 11:26). Згодом цар Агріппа, здається, майже з презирством вимовляє це слово, коли запитує апостола Павла: «Ти мало що не намовляєш мене, щоб я став християнином» (Дії 26:28). А пізніше, у своєму першому посланні, апостол Петро говорить про страждання «як християнина» (1 Пет. 4:16).

У всіх цих трьох контекстах слово християнин, імовірно, має зневажливий відтінок — можливо, навіть є образливим ярликом, який вигадали противники євангелія, подібно до того, як у XVII столітті таким було слово пуританин. Цілком можливо, що його вимовляли майже із презирством, так само як сьогодні інколи вживають слово фундаменталіст. Це «ярлики ненависті». Якщо саме так слово християнин увійшло у широкий ужиток, не дивно, що в Діях апостолів Лука віддає перевагу слову «учень» (наприклад, Дії 6:1; таких прикладів понад два десятки) або інколи описує віруючих як послідовників «дороги» (Дії 9:2; 22:4; 24:14), адже вони йшли за Тим, Хто сказав: «Я — дорога» (Ів. 14:6).

Але якби ви запитали Павла: «Як ти себе називаєш?», його відповіддю, ймовірно, не було б жодне з наведених означень, а радше: «Я — людина у Христі».

Пам’ятаю, як у підлітковому віці читав 2 Коринтян 12:1–10 — уривок, у якому Павло говорить про надзвичайні об’явлення, які він отримав, і про «колючку в тілі», що стримувала його від гордині. На початку цього уривка він каже, що знав «чоловіка у Христі», який мав дивовижні об’явлення Божої слави і благодаті — настільки разючі, що вважав недоречним описувати їх іншим. Я пам’ятаю, як дивувався: «Хто цей безіменний “чоловік у Христі”, про якого говорить Павло?» Можливо, я повільно міркував, але відповідь дійшла до мене лише згодом: Павло говорить про самого себе! Саме так він себе називає, бо саме так він про себе мислить у найглибшому сенсі. Він — «людина у Христі».

Зосередьте свою увагу на цих двох словах — «у Христі» — та їхніх відповідниках (наприклад, «у Ньому»). А тоді швидко перегляньте приблизно шістдесят сторінок вашої Біблії, які містять тринадцять послань Павла. Ви виявите, що вислів «у Христі» або його варіації трапляються понад вісімдесят разів. Рівнозначні вислови «у Господі» (або інколи «у Господі Ісусі») майже подвоюють цю кількість.

Якщо ви раніше цього не помічали, то, ймовірно, вас вразить те, як часто Павло вживає ці вислови, і здивує, як ви могли так довго не надавати їм належної уваги. І все ж можливо читати послання Павла роками, навіть десятиліттями, не усвідомлюючи значущості цього невеликого прийменникового звороту, який явно є для нього основним способом описання того, що означає бути християнином.

Ці два слова — прийменник «у», за яким іде титул «Христос», — становлять центральну тему цих сторінок. Наприкінці книги вам, можливо, здасться, що це найдовше тлумачення двох слів, яке ви будь-коли читали! І все ж ці сторінки лише торкнуться поверхні цієї багатої та дивовижної доктрини. Проте я сподіваюся, що вони допоможуть вам побачити з різних біблійних перспектив, що означає бути «у Христі». Якщо ви належите Йому, то це і є те, ким ви насправді є щодня свого життя, — чоловік або жінка, які перебувають «у Христі».

Один новозавітний дослідник зауважив, що у фільмі «Хрещений батько» слово мафія ніколи не вживається, і все ж воно є прихованою передумовою всього фільму. Подібним чином, навіть коли конкретний вислів «у Христі» не вжито, те, що він означає, є фундаментальним для всього, що апостол Павло говорить про християнське життя. Ба більше, це також ключ до розв’язання багатьох питань, які тривожать окремого віруючого або цілу громаду.

Новий Завіт ніколи прямо не визначає, що означає фраза «у Христі». Найкращий спосіб зрозуміти значення цього вислову — розмірковувати над різними уривками, які описують, що саме він охоплює. Наше головне завдання тут — усвідомити важливість перебування «у Христі». Один із найкращих шляхів до цього — звернути увагу на те, як ця тема присутня у першому розділі Павлового послання до Ефесян.

Цю статтю було опубліковано у блозі Служіння Ліґонір.