П’ять речей, які вам слід знати про боротьбу з гріхом

1. Загроза є реальною.

Біблія чітко говорить, що ми стикаємося із серйозними спокусами від світу, плоті й диявола. Усе це — наші справжні вороги.

Світ не на нашому боці. Його система часто діє так, аби спрямувати нас у певному напрямку. Саме тому апостол Павло застерігає всіх християн: «Не стосуйтесь до віку цього» (Рим. 12:2). Уподібнення до світу — у тому, що він цінує, що допускає і як визначає успіх — може відрізнятися від культури до культури, але його слід постійно перевіряти у світлі Писання і протистояти йому.

Наша плоть також воює проти нас. За своєю природою ми — грішники, які відвернулися від Бога і схильні до власних пожадливостей. Іноді, через диво нового народження згори, Бог милостиво забирає деякі наші гріховні схильності, але залишки гріховної природи все ж присутні в нас. Ми не можемо просто «йти за своїм серцем» і сподіватися, що воно приведе нас у правильному напрямку.

І, нарешті, диявол. Писання застерігає нас бути пильними, бо «ваш супротивник диявол ходить, ричучи, як лев, що шукає пожерти кого» (1 Пет. 5:8). Якби хтось найняв вправного вбивцю, щоб убити вас, ви постійно були б насторожі: зачиняли б усі двері й перевіряли кожен кут. Сатана значно могутніший за будь-яку людину. Тому ми повинні бути тверезими й пильними завжди.

2. Спокуса починається раніше, ніж ви це усвідомлюєте.

Коли ми впадаємо в гріх, часто це стається тому, що ми заздалегідь не подбали про захист. Ми не можемо жити звичайним життям так, ніби не піддаємося спокусам. Часто найкращий спосіб боротися з гріхом — уникати місць і занять, які ведуть нас до спокуси. Для когось це означає залишатися зайнятим, бо самотня нудьга веде до падіння. Комусь слід уникати певних людей, чий вплив може штовхнути до гріха. Іншим потрібні захисні засоби, щоб обмежити доступ до шкідливого контенту. Є речі, які нам не варто дивитися, місця, куди не слід ходити, і моменти, коли не варто залишатися наодинці. Хоча самі по собі ці речі можуть не бути гріховними, вони роблять нас вразливими до спокуси і ставлять під загрозу падіння.

3. Боротьба з гріхом має починатися із серця.

Ісус ясно говорить, що гріх виходить ізсередини (Мт. 15:19). Джерело — наше серце, тому боротьба з гріхом має торкатися внутрішньої людини. Ми повинні пильнувати, щоб формувати своє серце згідно з Божим Словом.

Псалом 118:11 говорить: «Я в серці своїм заховав Твоє слово, щоб мені не грішити проти Тебе».

Псалмоспівець розумів: його серце має бути наповнене Божим Словом, щоб уникнути гріха. Це стосується кожного з нас.

Ми не можемо просто «йти за своїм серцем» і сподіватися, що воно приведе нас у правильному напрямку.

Тому щоденне читання Біблії, запам’ятовування Писання і молитва за Божим Словом — життєво необхідні. Наші думки віддзеркалюють слова і вчинки. Саме тому апостол Павло пише: «Наостанку, браття, що тільки правдиве, що тільки чесне, що тільки праведне, що тільки чисте, що тільки любе, що тільки гідне хвали, коли яка чеснота, коли яка похвала, думайте про це!» (Фил. 4:8).

4. Триєдиний Бог дає нам силу.

Попри всі спокуси, Господь — на нашому боці. Біблія говорить, що ті, хто народжені згори, «дивляться всі на славу Господню, і зміняються в той же образ від слави на славу, як від Духа Господнього» (2 Кор. 3:18). Християни мають обітницю: «Я певний того, що той, хто в вас розпочав добре діло, виконає його аж до дня Христа Ісуса» (Фил. 1:6). І ще: «Бо то Бог викликає в вас і хотіння, і чин за доброю волею Своєю» (Фил. 2:13).

Ба більше, сказано: «Досягла вас спроба не інша, тільки людська; але вірний Бог, Який не попустить, щоб ви випробовувалися більше, ніж можете, але при спробі й полегшення дасть, щоб знести могли ви її» (1 Кор. 10:13).

Хоча наші вороги сильні, Бог сильніший. Його Святий Дух — Той, Хто воскресив Ісуса з мертвих — діє в нас і сьогодні. Писання нагадує: «Більший бо Той, Хто в вас, аніж той, хто в світі» (1 Ів. 4:4).

5. Боротьба триває до самої слави.

Поки ми не ввійдемо у присутність нашого Спасителя, вестимемо боротьбу з гріхом. Біблія ясно говорить: «Коли ж кажемо, що не маєм гріха, то себе обманюємо, і немає в нас правди!» (1 Ів. 1:8).

Це означає, що наше життя на землі — це духовна боротьба. Ми не повинні очікувати цілковитого спокою, поки не ввійдемо у вічний спокій неба.

Але одного дня все зміниться. Коли Ісус прийме нас у вічний дім, ми станемо подібними до Нього. Битва завершиться, і перемогу буде здобуто.

Цю статтю було опубліковано у блозі Служіння Ліґонір.