3 моменти, які варто знати про Йоіла

Більшість людей знає про Книгу Йоіла насамперед через велике пророцтво в Йоїла 3:1–3, де Бог обіцяє вилити Свого Духа на всяке тіло, щоб усі члени спільноти Божого народу пророкували. Проте значення цих віршів неможливо зрозуміти без розуміння послання всієї книги. Ось три моменти, які варто знати про Книгу Йоіла, щоб краще зрозуміти її зміст.

1. Дата написання Книги Йоіла невідома

По-перше, історичний контекст більшості пророчих книг важливий для розуміння їхнього послання, однак дата написання Книги Йоіла залишається невизначеною. Храм функціонує, а це означає, що йдеться або про храм Соломона до вигнання (зруйнований у 586 р. до Р. Х.), або про храм, освячений після повернення з вигнання (516 р. до Р. Х.). У книзі не згадується жоден цар, так само як і жоден із головних ворогів Ізраїлю чи Юди. Вчені пропонували різні варіанти датування, але жоден із них не став загальноприйнятим. Книга, схоже, відображає бачення обставин перед вигнанням,  пов’язаних з подіями навколо зруйнування першого храму, такими як припинення жертвоприношень (Йоіла 1:9), загроза з боку північного війська (Йоіла 2:20) та опис майбутнього визволення (Йоіла  2:23–27). Дехто вважає, що цю книгу важко датувати тому, що вона стала літургійним текстом, який повторювали під час національних катастроф.

2. Приводом для написання книги стало нашестя сарани

Друга річ, яку варто знати про Книгу Йоіла, полягає в тому, що обставини її написання тісно пов’язані з її посланням. Приводом для книги стало нашестя сарани. Перший розділ — це заклик до всенародного плачу через таке нищівне нашестя сарани, якого ніколи раніше не бувало. Ця катастрофа описана в Йоіла 1:4, де рої сарани знищили все їстівне. Різних людей закликають до жалоби через наслідки цього лиха: п’яниці мають плакати, бо виноградники спустошені (Йоіла 1:5–7); священники — бо припинилися жертви (Йоіла 1:8–10); хлібороби — бо не буде врожаю (Йоіла 1:11–12). Священники також покликані вести Божий народ у служінні жалоби, що включає плач і піст (Йоіла 1:13–14).

Хаос, спричинений нашестям сарани, стає образом дня Господнього. Це буде день суду для тих, хто відкидає Бога, і день благословення для тих, хто повертається до Нього. Нашестя сарани передвіщає прийдешній суд того дня, вперше згаданого в Йоіла 1:15:

«Горе дневі тому! Бо близький день Господній».

Руйнування цього дня описується в Йоіла 1:16–20, а в Йоіла 2:1–2 звучить терміновий заклик бити на сполох. Усе це завершується в описі природи того дня як «дня темноти та темряви» та «дня хмари й імли». Ця темрява розпросторюється над горами, вказуючи на велике й могутнє військо, вишикуване до бою, — воїнів, яких неможливо зупинити. Людей охоплює жах при думці про зустріч із цим військом, бо це більше, ніж земне військо; це військо Господнє. Господь подає Свій голос перед цим військом, і саме творіння здригається, а сонце й місяць темніють (Йоіла 2:10–11). Ніхто не може встояти, бо «великий день Господа й вельми страшний» (Йоіла 2:11).

У Книзі Йоіла день Господній — це не просто одна історична подія; він описує есхатологічну подію, яка приведе історію до завершення. Йоіл використовує прийдешні руйнування внаслідок Божого суду в день Господній, щоб закликати Божий народ до покаяння (Йоіла 2:15–17). Він обіцяє їм матеріальні благословення як відновлення після руйнувань, спричинених сараною (Йоіла 2:21–27), а також духовні благословення через вилиття Святого Духа (Йоіла 3:1–5).

3. Апостол Петро цитує Йоіла, пояснюючи події дня П’ятидесятниці

Третє, що варто знати про книгу, — це те, що Петро цитує Йоіла 3:1–5 у Діях 2:17–21, пояснюючи події дня П’ятидесятниці. Духовні благословення, про які пророкував Йоїл, почали здійснюватися, коли Бог вилив Свого Духа на всяке тіло, щоб кожен, хто покличе Господнє Ім’я, був спасенний.

Крім того, пророча функція проголошення Божого слова поширилася на всі верстви суспільства, включно з язичниками, які говорили різними мовами й розуміли одне одного так, як Дух давав їм промовляти (Дії 2:4). Замість того щоб остаточний суд над Божими ворогами відбувся негайно (Йоіла 4:1–8), разом із повним відновленням Божого народу (Йоіла 4:17–21), Божий задум спасіння здійснювався через проголошення доброї новини про Ісуса Христа всьому світові. Унаслідок цього ми вже тепер переживаємо в Ісусі Христі завдаток нашого спасіння. Ми очікуємо повноти спасіння тоді, коли наш Спаситель повернеться у світ, щоб завершити день Господній остаточним судом над Божими ворогами й повним відновленням Свого народу. Тоді ми навіки переживатимемо повноту Його присутності та рясні духовні й фізичні благословення, які вона приносить.

Цю статтю було опубліковано у блозі Служіння Ліґонір.