Коринтська церква поставала перед багатьма викликами. Апостол Павло був засновником церкви в Коринті. Тобто він був тим інструментом, через кого Бог заснував цю церкву.

Послання до римлян неабияк впливало на життя Божих вірних протягом століть. Богослов ранньої Церкви Августин упродовж усього свого життя тікав від Бога, але Господь невпинно переслідував його.

Книга Дій Апостолів є унікальною серед книг Нового Завіту. Чотири Євангелія містять свідчення про земне служіння Ісуса, Його жертовну смерть і переможне воскресіння.

Євангелія від Матвія, Марка й Луки традиційно називають «Синоптичними Євангеліями». Вони містять короткий опис народження, життя, служіння, смерті, воскресіння й вознесіння Ісуса як Месії, Котрого обіцяв Бог, і спасіння, яке Він здобув раз і назавжди.

Євангеліє від Луки – найдовша книга у Новому Завіті й одна з найскладніших. Хоча більшість християн знайомі з історією народження Христа, яку подано у другому розділі, мало хто знає деякі нюанси третього Євангелія, які збагачують наше розуміння Особи Христа.

Євангеліє від Марка – найкоротше з чотирьох Євангелій, але христологічно багате. Як і до інших Євангелій, до Євангелія від Марка потрібно підходити як до цілісної історії, аби зрозуміти його богословське послання.

Перший вірш Євангелія від Матвія розповідає нам три важливі істини про Ісуса, які підсумовують багато з того, що буде сказано далі.

Пісня над піснями – це поетична книга мудрості у традиції Соломона (Пісня 1:1) разом із такими книгами, як Екклезіяста і Приповісті.

Чимало людей спотикаються на самому початку книги Екклезіаста через анонсовану тему книги. У Біблії короля Якова KJV (та пов’язаних із нею перекладах), ця тема звучить як «Марнота марнот; усе – марнота».