У що вірять християни щодо Божого об’явлення?

Бог відкриває Себе і Свою волю людству лише через Самооб’явлення, або об’явлення. Це потрібно, бо людина як творіння може пізнати Бога лише тоді, коли Бог Сам обʼявляє Себе, адже Бог як Творець є трансцендентним і відмінним від Свого творіння. Люди не можуть пізнати Бога, якщо Він не забажає Себе обʼявити. Вони не здатні здобути знання про Нього власним розумом, досвідом чи зусиллями незалежно від Його Самооб’явлення. Саме тому Боже Самооб’явлення є актом благодаті, у якому Бог пристосовується й поблажливо сходить до обмежених можливостей людини як створеної істоти. Отже, будь-яке людське знання — як про Бога, так і про Його задуми щодо творіння — є лише тварною аналогією Божого власного знання про Самого Себе як Творця і про світ, який Він створив.

Можна виокремити два способи, якими Бог обʼявляє Себе і Свою волю людям. Ці два способи не протистоять один одному, а взаємно доповнюють один одного й діють разом. Перший традиційно називають загальним об’явленням. Через нього Бог обʼявляє Себе всім людям без винятку у Своїх ділах творіння, провидіння та через людське сумління. Створений світ і весь космос свідчать про Божу силу, мудрість і Божественну природу (Рим. 1:19, 20). Його керування історією та людськими справами віддзеркалює Його справедливість і доброту (Мт. 5:45; Дії 14:17). Люди у своїй звичайній поведінці виявляють моральне усвідомлення об’єктивного добра і зла, яке вклав у них Бог та яке віддзеркалює Його моральний Закон (Рим. 2:14, 15). Усе це безперервно, ясно, правдиво й авторитетно відкриває людям, Хто є Бог як їхній Творець і які вони мають обов’язки перед Ним як ті, кого створено за Його образом. Ці свідчення постійно й невпинно промовляють до людини, роблячи її відповідальною перед Богом будь-якого часу.

Хоча цього загального об’явлення достатньо, щоб кожна людина була відповідальною перед Богом, воно є лише основою і саме по собі недостатнє для спасіння. У Вестмінстерському сповіданні віри (1.1) це описано так:

Хоча світло природи, а також діла творіння і провидіння настільки виявляють Божу добрість, мудрість і силу, що люди залишаються без виправдання, однак цього недостатньо, аби дати їм таке пізнання Бога і Його волі, яке потрібне для спасіння.

Причина цього полягає не в тому, що людина, бувши скінченним створінням, нібито неспроможна сприйняти повноту Божого Самооб’явлення. Бог завжди обʼявляє Себе людям так, щоб вони могли належним чином Його пізнати відповідно до своїх створених можливостей. Недостатність загального об’явлення для спасіння пов’язана радше з реальністю гріха та його впливом на людський розум і волю. Кожну сторону людської природи, яку створено за Божим образом, було задумано так, щоб залежати від Бога й віддзеркалювати Його природу та характер. Але гріх спотворив людський розум і людські мотиви, через що люди пригнічують і перекручують знання про Бога, яке отримують через загальне об’явлення. Без дії Святого Духа люди неминуче неправильно тлумачать, спотворюють або відкидають те, що Бог ясно обʼявив.

Другим способом, яким Бог обʼявляє Себе і Свою волю людям, є особливе об’явлення. Воно пояснює й доповнює те, що Бог відкриває через загальне об’явлення. Особливе об’явлення відкриває Бога як Викупителя, Його спасительні дії в історії, Його завітні взаємини зі Своїм народом і Його остаточний задум спасіння через Ісуса Христа. Упродовж історії спасіння це особливе об’явлення передавалося різними способами: через сни, видіння, явлення ангелів, теофанії і пророчі проголошення. Проте своєї вершини й повноти воно досягло в Особі Ісуса Христа, через Якого Бог остаточно промовив (Євр. 1:1, 2) і Який є досконалим об’явленням Отця (Ів. 1:18; 14:9). Основною, остаточною й достатньою формою особливого об’явлення, яка авторитетно й безпомилково свідчить про все це, є Священне Писання. Про це також говорить Вестмінстерське сповідання віри (1.1):

Господь у різні часи й різними способами благоволив обʼявити Себе і звістити Свою волю Своїй Церкві; а згодом, для кращого збереження й поширення істини, а також для більшої певності й потіхи Церкви проти зіпсуття людської природи, підступів сатани й ворожості світу, Він повністю виклав це у письмовій формі. Саме тому Священне Писання є вкрай потрібним.

Саме це особливе об’явлення Святий Дух робить дієвим у людях, щоб вони могли отримати те пізнання Бога, яке потрібне для спасіння, віри і благочестивого життя. Воно діє разом із загальним об’явленням як єдине цілісне свідчення Божого Самооб’явлення людству.

Цю статтю було вперше опубліковано у блозі Ligonier Ministries.