Три моменти, які варто знати про Послання до Римлян

Послання до римлян неабияк впливало на життя Божих вірних протягом століть. Богослов ранньої Церкви Августин упродовж усього свого життя тікав від Бога, але Господь невпинно переслідував його. Одного разу Августин сидів у своєму саду й почув, як діти співали tolle lege: «Візьми й читай». Августин розгорнув Біблію на Римлян 13:13–14: «Як удень, поступаймо доброчесно, не в гульні та п’янстві, не в перелюбі та розпусті, не в сварні та заздрощах, але зодягніться Господом Ісусом Христом, а догодження тілу не обертайте на пожадливість!»

Реформатора XVI століття Мартіна Лютера якось запитали, чи любить він Бога. «Чи я люблю Бога? Іноді я Його ненавиджу». Лютер боявся, що Бог покарає його, хай як намагався догодити Йому. Та Бог відкрив чоловіку очі через Духа, аби той зрозумів відомі слова апостола Павла: «Бо я не соромлюсь Євангелії, бож вона сила Божа на спасіння кожному, хто вірує, перше ж юдеєві, а потім гелленові. Правда бо Божа з’являється в ній з віри в віру, як написано: А праведний житиме вірою» (Рим. 1:16, 17). Лютер зрозумів, що коли Павло писав про Божу праведність, то мав на увазі не власну праведність Бога, а дар праведності, який дається грішникам через віру у Христа. Коли Бог відкрив очі Лютеру, він сказав: «Тут я відчув, що народився згори, і переді мною відчинилися самі ворота раю».

Проповідник XVIII століття Джон Веслі мало цікавився євангелієм, доки не потрапив на зібрання, де хтось читав передмову Лютера до Послання до римлян:

Коли він описував зміни, які Бог здійснює в серці через віру у Христа, я відчув, як моє серце дивним чином потеплішало. Я відчув, що дійсно вірю у Христа, тільки у Христа для спасіння; і я відчув запевнення, що Він узяв на Себе мої гріхи, навіть мої, і врятував мене від закону гріха і смерті.

Ці переживання на основі цієї книги підкреслюють три моменти, які нам варто знати про Послання до римлян.

1. Євангеліє – це безоплатний дар від Бога.

По-перше, спасіння є безоплатним даром. В історії виникало безліч релігій, які проповідують ідею викуплення за принципом «послуга за послугу» – ви маєте робити добрі справи, аби спастися. Це те, що обтяжувало Лютера й породжувало у його серці тривогу та навіть ворожість до Бога. Він знав, що Бог праведний, а Його закон суворий – і чоловік аж ніяк не міг виконати достатньо добрих діл, аби переважити свої гріхи. Як вигукував цар Давид: «І на суд не вступай із рабом Своїм, бо жоден живий перед обличчям Твоїм справедливим не буде!» (Пс. 142:2). Та сама думка звучить у Псалмі-пісні прочан: «Якщо, Господи, будеш зважати на беззаконня, хто встоїть, Владико?» (Пс. 129:3). Лютер гостро усвідомлював цю істину, але потім, у Своїй милості, Бог відкрив Лютеру очі, щоб він побачив, що Бог послав Того, Хто досконало виконав Божу волю й постраждав замість нас. Це вилиття благодаті є, як каже Павло, «безоплатним даром Божим» (Рим. 6:23; 5:15–17).

2. Спасіння можна отримати лише по благодаті, лише через віру, лише у Христі.

По-друге, як і Лютер, по суверенній Божій благодаті Веслі усвідомив, що єдиний спосіб отримати дар спасіння – це тільки вірити у Христа. Як пише Павло: «А тепер, без Закону, правда Божа з’явилась, про яку свідчать Закон і Пророки. А Божа правда через віру в Ісуса Христа в усіх і на всіх, хто вірує» (Рим. 3:21, 22; пор. 5:1; 10:6, 17). В іншому місці Павло розвиває цю істину у Посланні до ефесян, коли пише: «Бо спасені ви благодаттю через віру, а це не від вас, то дар Божий, не від діл, щоб ніхто не хвалився» (Еф. 2:8, 9).

3. Євангеліє звільнило нас від сатани, гріха і смерті, щоб ми могли жити новим життям.

По-третє, коли Бог спасає нас лише по благодаті, лише через віру, лише у Христі, Він робить це, аби ми жили новим життям, тобто жили у святості і праведності. Дари євангелія і віри у Христа не є дозволом на гріх, як це категорично заперечує Павло:

«Що ж скажемо? Позостанемся в гріху, щоб благодать примножилась? Зовсім ні!… Отож, ми поховані з Ним [Христом] хрищенням у смерть, щоб, як воскрес Христос із мертвих славою Отця, так щоб і ми стали ходити в обновленні життя» (Рим. 6:1–4).

Бог відкрив Августину цю істину, коли він почув, як діти співали «візьми й читай», і розкрив Біблію на Римлян 13:13–14. Августин знав, що він має покаятися у своїх гріхах, і тільки Божа благодать у Христі може дати йому можливість це зробити, щоб він міг жити у святості. Три моменти, які варто знати про Послання до римлян: (1) Євангеліє – це безоплатний дар від Бога, (2) спасіння – це дар, який ми отримуємо лише по благодаті, лише через віру, лише у Христі, і (3) Євангеліє звільнило нас від сатани, гріха і смерті, щоб ми могли жити новим життям. Августин, Лютер і Веслі пізнали ці істини по Божій благодаті, і ми маємо молитися, аби Святий Дух закарбував їх і в наших серцях.

Цю статтю було опубліковано у блозі Служіння Ліґонір.