Три моменти, які варто знати про Послання до Колосян

Ми не можемо зрозуміти, про що йдеться в якомусь електронному листі чи текстовому повідомленні, якщо не знаємо його передісторію, контекст і мету. Так само ми не можемо зрозуміти послання апостола Павла до колосян, якщо не знаємо його передісторії, контексту та мети.

В основі Послання Павла до колосян лежало його занепокоєння тим, що неправдиві вчення підривали віру і практики віруючих у Колосах. Цих лжевчителів називали гностиками («знавцями» або «всезнайками»), оскільки вони вірили, що шлях до спасіння лежить через особливе, додаткове знання, яке підносить духовну еліту з матеріального світу до світу божественного.

Тож не дивно, що три ключові теми Послання до колосян пов’язані із трьома основними вченнями гностиків.

1. Христос є найвищим.

Гностики вчили, що існує складна ієрархія божественних духовних істот, і що найнижча з них створила матеріальний світ. Тому все фізичне мало невелику цінність.

Павло проголошує вищість і владу Христа над усім, називаючи Його досконалим образом Божим, що має першість над усім творінням, бо Він створив усе, включаючи матеріальний і духовний світ (Кол. 1:15–16). Він не просто створив фізичний світ і пішов з нього, Він також тримає його разом, підтримуючи та керуючи всім всесвітом (Кол. 1:17). Він також має першість і владу над Церквою, бо у Своєму втіленні Він поєднав Божу повноту з цілковитою тілесною людською природою, потім постраждав, помер і воскрес у цьому тілі, аби примирити грішників з Богом (Кол. 1:18–20).

Павло говорив колосянам: «Не слухайте гностиків. Найвищим божеством є Христос, а не якась інша духовна істота. Фізичний світ створила не найнижча духовна істота, а цей найвищий Христос. Цей найвищий Христос увійшов у фізичний світ у фізичному тілі. Цей найвищий Христос зробив усе це, аби примирити фізичний світ з Богом. Бачите, наскільки цінним є фізичне для Бога? Не зневажайте тіло чи матеріальний світ, але цінуйте й шануйте його як Боже творіння, яке Він хоче спасти».

2. Христа достатньо.

Гностики вчили, що спасіння приходить через доступ до особливого таємного знання (так званого гнозису), якого можуть досягти лише обрані через рідкісні осяяння та містичні переживання (Кол. 2:1–3). Вони вірили, що можуть спасти себе самі.

Тому Павло вказав колосянам на віру в одного лише Христа як єдине джерело багатої і спасительної мудрості. Він застерігав їх від будь-якого вчення, яке могло б відвернути від достатності Христа і привернути до будь-якої мирської філософії, традиції чи практик (Кол. 2:4–9). У Христі є повнота, а отже християни мають повноту у Ньому (Кол. 2:10). Для спасіння чи освячення не потрібно нічого іншого, окрім віри в розп’ятого Христа (Кол. 2:11–15). Жодні додаткові знання, практики, досвід чи ангели не можуть нічого додати до Христа. Він є повнота, і ми маємо у Ньому повноту (Кол. 2:16–23).

Павло говорив колосянам: «Якщо ви маєте Христа, ви маєте достатньо. Усе, що ви додасте до Нього, тільки відніме від Нього. Спокійно покладайтеся на Христову повноту».

3. Христос – це наша ідентичність.

Оскільки гностики зневажали матеріальний світ, то й етику у цьому світі зневажали. Спасіння полягало у тому, аби покинути цей фізичний світ і ввійти у світ духовний. Наші фізичні дії у фізичному світі не мали для них значення.

На противагу цьому, Павло навчав, що оскільки християни поховані із Христом і воскресли з Ним, вони мають нову ідентичність у цьому світі (Кол. 3:1–4). З цією новою ідентичністю приходить новий стиль життя, новий підхід до цього світу й нашого життя у ньому. Стару ідентичність мирського способу життя потрібно відкинути, а нову ідентичність Христа потрібно одягнути (3:5–17). Загальні обриси цієї ідентичності потім наповнюються дуже конкретними настановами для дружин, чоловіків, дітей, працівників та роботодавців (Кол. 3:18–4:6).

Заклик Павла до колоських християн можна підсумувати наступним чином: «Нехай вас не вводить в оману виняткова зосередженість гностиків на духовному світі. Панування Христа над матеріальним світом означає, що ви повинні жити під Його владою у своїх матеріальних тілах у цьому матеріальному світі. А достатність Христа означає, що ви маєте повну й задовільну нову ідентичність у Ньому, яка має проявлятися у ваших стосунках у цьому світі».

Як же ми можемо жити під верховною владою Христа, знаходити повноту в досконалому Христі й виявляти нашу нову ідентичність у Ньому новим стилем життя для Христа? Подивіться на перші та останні слова Павла до колосян: «Благодать вам» (Кол. 1:2; 4:18).

Цю статтю було опубліковано у блозі Служіння Ліґонір.