Кілька тижнів тому я рубав дрова в маленькому лісі біля нашого дому й зауважив, як дерева тягнуться до сонця: у центрі вони ростуть вищими, а на краях довгі гілки простягаються до життєдайного світла.

Сьомий та останній з висловів Ісуса «Я є» — «Я є справжня Виноградна Лоза» (Ів. 15:1) — можливо, найзагадковіший з усіх (принаймні для християн неєврейського походження).

Багато років тому я почув, як один відомий науковець виступав за створення на своєму історичному факультеті атмосфери «толерантності».

Слово «учень» у Новому Завіті походить від грецького слова, що означає «той, хто навчається» або «послідовник».

Мудрий учитель із книги Екклезіяста говорить про місце, де зростає благочестя — і воно може вас здивувати.

Відповідь на це важливе запитання проста: Ісус є Добрим Пастирем, бо Він Сам так сказав. В Євангелії від Івана Ісус проголосив: «Я Пастир Добрий» (Ів. 10:11).

У Євангелії від Івана 6:48 звучить перше із семи висловлювань Ісуса «Я є …». У шести із цих тверджень є предикативний іменник.

Апокаліптична література містить образи і вчення, пов’язані з кінцем часу, часто — у надзвичайно символічній формі.

«Силкуйся поставити себе перед Богом гідним, працівником бездоганним, що вірно навчає науки правди» (2 Тим. 2:15).