Захарія було поширеним ім'ям у Старому Завіті, але у першому вірші конкретно сказано, що він був «сином Берехії, сином Іддового».

Послання, яке написав Яків, розпочинає підбірку послань, відому як Соборні послання, названі так тому, що їх адресовано не конкретним церквам чи особам, а (більш-менш) всій Церкві.

Книга Єремії – одна з найскладніших книг Біблії. За кількістю слів вона є найдовшою в усьому Писанні. Вона містить переходи від поетичних образів до розповіді, часто без попередження, і автор не дотримується хронологічного порядку.

Книга Даниїла є унікальною у Старому Завіті завдяки своєму змісту та ключовій ролі, яку вона відіграє між старозавітними пророцтвами про відновлення Ізраїля та виконанням цих пророцтв у Новому Завіті в житті, смерті, воскресінні та вознесінні Ісуса Христа.

На сторінках книги пророка Єзекіїля часто відчувається різного роду напруга: народ Божий, розділений на вигнанців у Вавилоні та обложених мешканців Єрусалима.

Як зазначено в Ос. 1:1, пророче служіння Осії відбувалося за часів правління північного царя Єровоама II та південних царів Уззійї, Йотама, Ахаза та Єзекії.

Книгу Огія було написано для глибоко зневіреного народу. Мешканці, які повернулися з Вавилона до Юдеї, опинилися у надзвичайно важких умовах.

Через пророка Малахію Господь говорить багато складних речей Своєму народові після вигнання. Книга пророка Малахії містить сім пророцтв, кожне з яких починають гіркі слова народу, на які Господь відповідає.

Перше послання Петра є дуже важливим для вивчення для християн. Ось три моменти, які варто знати про 1 Петра.