П’ять моментів, які варто знати про шлюб

Оскільки про шлюб сказано вже дуже багато, важливо пам’ятати про найголовніше. Незалежно від того, одружені ви чи ні, ось п’ять моментів, які вам варто знати про шлюб та які можна коротко описати п’ятьма запитаннями: Хто? Що? Коли? Де? Чому?

1. Хто? Згідно з Божим задумом, шлюб – це союз одного чоловіка та однієї жінки, які стають одним цілим (Бут. 2:24; Мт. 19:4, 5).

Шлюб створив Бог. Якщо ми хочемо Божого благословення на шлюб, то розумно прислухатися до Його правил. Найважливіше для християн – це мати одну віру (2 Кор. 6:14). Іноді, коли християнин одружується з нехристиянкою (чи навпаки), це може мати такі наслідки: або невіруючий у подружжі приходить до віри, або той, хто вважав себе віруючим, доводить, що насправді ніколи не мав справжньої віри. Хоча Бог допускає такі змішані шлюби й навіть діє через них, Він заповідає нам не брати такий шлюб за власним вибором. Для віруючої людини вибір одружитися з невіруючою означає відходити від Христа, а не наближатися до Нього, і втрачати звʼязок з Духом, а не йти в ногу з Ним (Гал. 5:16–19).

2. Що? Шлюб – це довічний союз між чоловіком і дружиною, який віддзеркалює стосунки між Христом і Церквою.

Шлюб означає, що двоє людей залишають своїх батьків, аби створити нову сім’ю. Християнський шлюб – це картина стосунків між Христом і Церквою, Його нареченою (Еф. 5:32; 2 Кор. 11:2). Таким чином, чоловікам дано заповіді за зразком ролі Христа як Голови Церкви. Чоловіків покликано вести жертовно, навіть віддати своє життя за дружину, як Христос помер за Церкву (Еф. 5:25). Так само і дружинам дано заповіді, що відповідають ролі Церкви як Тіла Христового. Дружин покликано підкорятися своїм чоловікам, як Церква підкоряється Христу (Еф. 5:24). Обидві ролі однаково важливі. Яку честь і відповідальність покладено на подружжя, щоб вони через свій шлюб виявляли стосунки між Христом і Церквою.

3. Коли? Шлюб укладають на все життя, але не на вічність (Мт. 22:30).

Шлюб укладають для життя тут, на землі, як сказано в багатьох обітницях: «У радості, у горі, у бідності, у багатстві, у хворобі, у здоров’ї, поки смерть не розлучить вас». Шлюб дано не просто на час, коли ми відчуваємо, що нас люблять, або коли ми відчуваємо, що хочемо любити, – його дано на все життя. Хоча Бог дає дозвіл на розлучення за певних обставин, його не слід використовувати як варіант у кожній небажаній, несподіваній чи несправедливій ситуації. Під час подружніх випробувань пари мають мудро молитися про те, аби Бог оновив, додав і навіть примножив їхню любов один до одного (Мт. 7:7), знаючи, що Він із задоволенням відповідає на такі молитви (1 Ів. 5:14, 15).

Однією з причин, чому пари потребують таких молитов, є те, що ми досі грішні, але це не привід втрачати надію. Наслідуючи приклад, який подав Христос, Дух допомагає нам жертовно любити один одного. Наявність гріха не є перешкодою для шлюбу, а лише його умовою. Бог закликає подружжя за допомогою Його благодаті терпіти одне одного в любові (Еф. 4:2). Мудрі пари довіряють Богові, щоб Він допоміг їм якнайкраще жити у не зовсім досконалому шлюбі – і помічають та дякують Богові за Його численні благословення у ньому (1 Сол. 5:18).

Незалежно від того, одружені вони у цьому житті чи неодружені, усі віруючі неодмінно і повною мірою насолоджуватимуться шлюбною вечерею Агнця, єдиним постійним і досконалим шлюбом між Христом і Небесною Церквою на віки вічні (Об. 19:6–9).

4. Де? Шлюб створює нову сім’ю і новий дім.

Як поетично сказано в Бутті 2:24, Бог закликає чоловіка і дружину «покинути і пристати». Відійти від батьків і стати подружжям може бути складним завданням. Допомогти цьому процесу може деяка фізична дистанція між подружжям та їхніми батьками. Бог закликає подружні пари продовжувати шанувати батьків, але не обов’язково слухатися їх (Вих. 20:12; Еф. 6:2, 3). Подружні пари мають розрізняти це. Вони можуть прислухатися до порад батьків, навіть бути відкритими до їхніх мудрих настанов, але подружжя має вільно ухвалювати власні рішення як незалежна сім’я, бо саме такою їх бачить Бог (Бут. 2:24).

5. Чому? Бог дає чотири цілі для шлюбу. Намагаючись виконати їх усі, коли Бог дає таку можливість, подружні пари виявляють шану Богові.

1. Виховувати дітей. Хоча деяким подружнім парам Бог може перешкодити мати дітей, Писання розглядає дітей як благословення, якого потрібно прагнути (Пс. 126:3–5; Мал. 2:15), і батьки повинні виховувати дітей у дисципліні та настановах Господа (Еф. 6:4).
2. Сексуальне задоволення. Бог забороняє секс поза шлюбом (1 Кор. 7:2). А у шлюбі ним слід насолоджуватися, як і будь-яким іншим добрим даром від Бога.
3. Благословляти світ і церкву. Часто пара може зробити більше, ніж кожен з них окремо. Двоє можуть служити краще, ніж один (Еккл. 4:9–12, Мт. 20:28).
4. Товариство. При створенні світу, коли Бог усе створив, Він назвав усе добрим (Бут. 1:31). Те ж саме можна сказати і про шлюб. Єдине, що Бог назвав недобрим, – це те, що людина не повинна бути самотньою (Бут. 2:18).

Якщо є лише один момент, який вам слід пам’ятати, то це: шлюб – це добре. Шлюб – це один із ключових способів, яким Бог дає людям товариство, і ми можемо очікувати на Його щедре благословення, коли вшановуємо Його у шлюбі.

Цю статтю було опубліковано у блозі Служіння Ліґонір.