П’ять моментів, які варто знати про виховання дітей

Нещодавно я став прадідусем, бо в мене народилося двоє правнучок й один правнук. Ось кілька біблійних думок про виховання дітей, які я передаю своїм онукам та їхнім дружинам.

1. Батьківство – це важливе покликання, яке дав вам Бог.

На думку спадає Псалом 77:

Він [Бог] поставив засвідчення в Якові, 

а Закона поклав ув Ізраїлі, 

про які наказав був Він нашим батькам 

завідомити про них синів їхніх, 

щоб знало про це покоління майбутнє, 

сини, що народжені будуть, устануть 

і будуть розповідати своїм дітям. 

І положать на Бога надію свою, 

і не забудуть діл Божих, 

Його ж заповіді берегтимуть. (Пс. 77:5–7)

Що може бути важливішим за передавання істини про Бога наступному поколінню? Що може бути значущішою спадщиною, ніж коли покоління за поколінням у вашій родині покладають надію на Бога? У вашому житті буде багато складних можливостей, але лише деякі з них матимуть такий же вплив, як виховання дітей «в напоминанні й остереженні Божому» (Еф. 6:4).

2. Навчитися жити у послуху – це фундаментально важливо.

В Ефесян 6:1–3 Бог звертається до дітей: «Діти, слухайтеся своїх батьків у Господі, бо це справедливе! Шануй свого батька та матір це перша заповідь з обітницею (це перша заповідь з обітницею), щоб добре велося тобі, і щоб ти був на землі довголітній!» Бог накреслив певне коло, в якому мають жити діти. Межі цього кола – це пошана й послух батькам. Бог обіцяє чудові благословення, якщо дитина житиме у цьому колі; їй буде добре вестися, і вона проживе довге життя.

Цих благословень бажає кожна дитина й батьки. Пошана та послух – це щось набагато глибше, ніж просто робити те, що тобі кажуть. Це віра, яка зобов’язує нас довіряти Богові і слухатися Його. Навчаючи своїх дітей послуху, ви демонструєте фундаментальну істину, що підкорення Божій владі – це шлях до благословення.

3. Серце – це джерело життя.

«Над усе, що лише стережеться, серце своє стережи, бо з нього походить життя» (Прип. 4:23).

Життя витікає із серця. Наша проблема полягає не лише в тому, як ми грішимо, а в тому, що лежить під гріхом. Гордість, егоцентризм, любов до себе, заздрість і різноманітні гріховні установки серця мотивують певну поведінку. Батьки можуть легко зосередитися на поведінці й забути про серце.

Ісус нагадує нам, що така поведінка, як пожадання, обман, заздрість, наклеп, зарозумілість і гордість походять із серця (див. Мр. 7:2–23). Важливим завданням батьків є допомогти дітям виявити установки в серці, які лежать в основі їхніх гріховних учинків. Звичайно, розуміючи установки, які лежать в основі ваших гріхів, ви зможете легше ставити правильні запитання, які допоможуть вашим дітям зрозуміти їхні серця.

4. Тримайте євангеліє в центрі уваги.

Серцевина нашої віри – це не те, як бути достатньо добрим, щоб заслужити вічне життя. Серцевина нашої віри – це Той, Хто був достатньо добрим. Ісус втілився, аби стати нашим Спасителем. Він жив таким життям, яким ми не могли жити; Він жив без гріха, щоб ми могли стати праведними. Він помер тією смертю, якою ми не могли померти; Він віддав Своє життя на хресті, щоб звільнити нас від провини й осуду за наші гріхи. Він воскрес для нашого виправдання. Він і зараз молиться за нас по правиці Отця.

Ця надія на благодать, прощення, спасіння і наділення силою – це істина, якої завжди потребують наші діти (і ми самі). Коли ви виховуєте й навчаєте, завжди тримайте перед своїми дітьми надію євангелія. Коли ми говоримо дітям, що вони можуть бути добрими власними силами, ми заперечуємо євангеліє. Нас можуть підбадьорити слова з Євреїв 2:17, що Ісус, Який, бувши людиною, страждав від спокус, розуміє нас і може допомогти нам у наших спокусах.

5. Те, що ви демонструєте своїм прикладом, має потужну силу.

Цю істину передає Повторення Закону 6:5: «І люби Господа, Бога твого, усім серцем своїм, і всією душею своєю, і всією силою своєю!» Ваша любов до Бога, ваша радість у Ньому, ваше задоволення і вдячність за все, чим Бог є для вас у Христі, – це важливі істини, які ви повинні демонструвати своїм дітям. Наступні вірші показують, наскільки важливим є цей приклад: «І будуть ці слова, що Я сьогодні наказую, на серці твоїм. І пильно навчиш цього синів своїх» (Повт. 6:6, 7).

Щодня, живучи зі своїми дітьми, ви представляєте їм свій погляд на реальність. Ви показуєте їм віру в те, що Бог добрий і винагороджує тих, хто Його шукає. Люблячи Бога та інших людей, ви демонструєте істину, що Закон Божий є добрим. Ставлячи поклоніння за пріоритет, ви говорите їм, що життя можна знайти тільки в Богові. Коли ви добре поводитеся з недобрими людьми, ви показуєте великодушність і доброту Бога. Усе, що ви робите, передає якусь істину вашим дітям.

Ваша покірність Богу в усьому, ваше чесне визнання того, що ваше серце схильне блукати, і ваша надія на благодать євангелія – усе це є прикладом для ваших дітей. Виховувати дітей для Бога – це одна з найбільших справ, яку ви коли-небудь робитимете.

Цю статтю було опубліковано у блозі Служіння Ліґонір.