Чому молитва є засобом благодаті?

Чому молитва є засобом благодаті? Це цікаве запитання, адже Вестмінстерський короткий катехизис просто стверджує, що молитва — це засіб благодаті: «Зовнішні та звичайні засоби, якими Христос передає нам благословення викуплення, — це Його постанови, особливо Слово, таїнства й молитва; і всі вони є дієвими для обраних на спасіння» (Зап. і відп. 88). Але чому саме? Аби дати правильну відповідь, потрібно зрозуміти, що мається на увазі під терміном «засоби благодаті».

За визначенням богословів, media gratiae — засоби благодаті — це канали, через які Бог вливає Свою благодать у наші серця. Подібно до того, як труби проводять воду з міського резервуара у ваш дім, так і Бог передає нам благословення спасіння через ці «зовнішні і звичайні засоби», як каже катехизис. Можливо, найвиразніше Божу дію через засоби ми бачимо у перших двох засобах, які згадано у катехизисі: у Божому Слові й таїнствах.

Через проповідь Слова Господь приносить спасіння грішникам, коли Його Дух дає їм віру, щоб чути й вірити (Рим. 10:17). Потім Він далі використовує це Слово для освячення Свого народу. Як Павло сказав ефеським пресвітерам: «А тепер доручаю вас Богові та слову благодаті Його, Який має силу будувати та дати спадщину, серед усіх освячених» (Дії 20:32).

Так само, таїнства хрещення й Вечері Господньої є інструментами, через які Господь уповні передає Своєму народові благословення спасіння. Ми, звісно, не говоримо про отримання спасіння через участь у цих таїнствах, як навчає Римо-католицька церква. Навпаки, маючи вже віру й отримане виправдання, Господь через таїнства дарує нам повноту благословень спасіння. Наше хрещення — це знак і печать прощення наших гріхів (Дії 2:38). Вечеря Господня — це «чаша благословення», яка дарує нам «спільноту крови Христової», а «хліб, який ломимо» — це «спільнота тіла Христового» (1 Кор. 10:16). Благодать, яка освячує і зміцнює, переживають саме через ці таїнства.

Переходячи тепер до молитви, ми бачимо у Писанні, що вона так само є каналом, через який наш Небесний Отець благословляє нас. Псалмоспівець каже:

«Почуй же, о Господи, молитву мою, і вислухай голос благання мого» (Пс. 85:6).

Цей простий, але глибокий крик серця показує, що псалмоспівець, як і катехизис, розуміє, що молитва є засобом отримання благодаті. Та повернімося до нашого запитання: чому молитва є засобом благодаті? Як християн нас покликано з упевненістю наближатися до престолу благодаті, де перебуває Христос — наш співчутливий Первосвященник, знаючи, що коли ми молимося Йому, Він дає нам благодать у час потреби (Євр. 4:15, 16). Павло молився, щоб церква в Ефесі зміцнилася й пізнала безмежну Божу любов (Еф. 3:14–19). Молитва зрощує святих у духовну спільноту (Дії 2:42). Молитви за невіруючих підносяться, аби Христос дарував їм благодать спасіння (Рим. 10:1).

Молитва сама по собі залежить від Слова Божого. Коли ми «вдихаємо» Боже Слово — слухаючи проповідь або читаючи Його чудові істини, — нас наповнює Божий Дух. А коли молимося, ми «видихаємо» Його слова та Його волю назад до Господа. Яке чудове, благодатне коло спілкування! Саме тому молитва є таким дивовижним засобом благодаті — каналом, через який ми безпосередньо переживаємо дію Божої милості.

Цю статтю було опубліковано у блозі Служіння Ліґонір.