Що означає рух «За свободу вибору»?

У чому полягає суть позиції руху «За свободу вибору»? Якщо жінка стверджує, що вона особисто не зробить аборту, але не може забороняти іншим жінкам це робити й цим позбавити їх права свободи вибору, то на чому базується її позиція? Можливо, вона просто хоче мати якнайбільше дітей у родині й навіть не розглядає таку річ, як «небажана вагітність». Можливо, вона вважає, що плід будь-якого терміну вагітності є людською істотою, а може, вона просто не знає, як правильно розуміти цю проблему. Можливо, вона вважає будь-який плід людською особистістю, але не хоче нав’язувати свою думку іншим людям. Тут ми наближаємося до суті позиції руху «За свободу вибору». Чи є право вибору абсолютним правом? Чи має людина моральне право обирати те, що є аморальним? Поставити питання саме так означає вже дати відповідь на нього.

Також закони обмежують чи навіть повністю відбирають у людини право зробити певний вибір. У цьому полягає суть правосуддя. Якщо ми не можемо обмежити деяких людей робити певний вибір через закони, ми маємо припинити всі стосунки з таким урядом і не брати участі у голосуванні. Я думаю, що більшість людей погодяться з тим, що свобода вибору не може бути абсолютним правом робити будь-що й усе те, що людині заманеться. Жодна людина не має в собі абсолютного закону. Якщо ми не готові прийняти етику системи чистого релятивізму, за якої право і суспільство стають неможливими, ми маємо якнайшвидше тікати від положення про те, що індивід є абсолютно автономним. Переходячи від абстрактного до конкретного, я хотів би запитати активістів руху «За свободу вибору» про те, чи вони так само дають усім людям абсолютне право використовувати їхню власність і гроші, як вони погоджуються із правом людей на вбивство ненародженої дитини? Чи має грабіжник таке саме право на вибір вдертися в їхні домівки і взяти у них усе те, що йому потрібно? Чи має кожен чоловік таке саме право вибору ґвалтувати ту жінку, яку він собі обирає? Ці крайні приклади явно показують, що право вибору не може бути абсолютним і необмеженим.

Отож, на якій межі має закінчуватися свобода вибору? Я вважаю, що вона закінчується там, де я починаю порушувати право інших людей на життя, власність і свободу. Жодна ненароджена дитина не може обирати життя чи смерть. Дійсно, як деякі люди кажуть: найнебезпечніше та найбезправніше місце на території Сполучених Штатів для людини є перебувати у лоні своєї матері. Для десятків мільйонів абортованих дітей тіло матері стало концтабором смерті та котлованом, куди скидають тіла вбитих дітей. Таким чином, «ув’язнених» убивають без будь-якого судового процесу й захисту адвокатів. Карають на смерть цих нещасних у страшних муках, коли їхнє тіло буквально розривають на частини живцем. Може, я перебільшую? Можливо, це занадто провокативні порівняння? Ні. Це було б саме так, якби це була неправда, але це є страшна реальність нашого життя.

Свобода вибору, хай якою вона здається деяким людям, не дає абсолютного права знищувати чуже життя. Знищення життя дитини є таким самим, як і знищення правосуддя.

У чому ж полягає дорогоцінність цієї свободи вибору? Що змусило Патріка Генрі вигукнути: «Або дайте мені свободу, або я помру»? Ясно, що всі ми бажаємо бути вільними й сама ідея бути в рабстві у когось є для нас мерзенною. Ми є розумними істотами й цінуємо свою свободу робити вільний вибір. Більшість із нас не уявляє себе у в’язниці, але у найстрашніших в’язницях людину не позбавляють більшості її базових прав.

Саме цей базовий принцип права бути вільним — про що я говорив — брутально порушують щодо ненароджених дітей, яких матері позбавляють життя. Жодна мати ще не промовила: «Або дайте мені свободу вбивати своїх дітей, або я помру»! Моє життя до мого народження також повністю було в руках моєї матері. Якби вона вирішила зробити аборт, моє життя припинилося б ще до того, як я побачив цей світ. І ви, і я є справжніми людьми. Але колись були такі часи, коли ми не могли користуватися всіма своїми правами й робити вільний вибір. Ми цілковито залежали від когось, від вибору цих людей, від чого залежало наше існування на землі.

Другим важливим фактором у сфері права свободи вибору є питання про те, коли робити моральний вибір, що стосується життя дитини. (Виходячи з того, що це стосується статевої моралі, ця тема є непопулярною серед людей.) Вибір того, чи буде дитина в родині, чи не буде, робити можна не тоді, коли її вже зачато у лоні матері й вона почала свій розвиток як людина. За винятком випадків зґвалтування, вступати у статеві відносини з іншою людиною чи не вступати є питанням свободи вибору. Вибір, який ми робимо, чи то у сфері статевій, чи будь-якій іншій сфері, завжди має свої наслідки. Це є аксіома етична та юридична, бо ми дійсно несемо цілковиту відповідальність за той вибір, який робимо.

Коли ми вступаємо у статеві відносини, то не завжди маємо на меті продовження свого роду й народження нової людини. Але при цьому ми ясно розуміємо, що будь-який статевий акт є процесом, що може призвести до народження людини. Убивати іншу людину означає понести всю моральну відповідальність за свій вибір.

Цю статтю було опубліковано у блозі Служіння Ліґонір.