Як читати книги мудрості?

«Страх Господній – початок премудрости» (Пр. 9:10; див. також Йова 28:28; Пс. 110:10; Пр. 1:7). Хоча протягом віків існувало багато проникливих нехристиянських учителів, уся справжня мудрість по суті походить «згори», тобто від триєдиного Бога (Еф. 1:17; Кол. 2:3; Як. 3:15, 17). Мудрість може по-справжньому проявлятися лише в тих, хто боїться і поклоняється єдиному істинному Богові.

Однак цим ця тема не вичерпується, адже не всі християни виявляють мудрість у своєму житті. Насправді віруючі часто поводяться нерозумно й безвідповідально, приносячи сором собі та імені Божому (напр., Єз. 36:20; Рим. 2:24; 1 Кор. 6:5; 1 Кор. 15:34). Писання каже, що мудрість буде дано тим, хто просить її (Як. 1:5). Зокрема, Святий Дух надихнув на написання різноманітних книг мудрості – таких як Приповісті, Йова та Екклезіяста – саме з цією метою. Як християнину читати книги мудрості з користю?

1. Визнайте, як легко стати «мудрим у власних очах»

По-перше, слід читати книги мудрості з визнанням того, що грішникам легко стати «мудрими у власних очах». Книга Приповістей неодноразово говорить про цю серйозну проблему (Пр. 3:7; 12:15; 26:5; 28:11; також Іс. 5:21). Насправді людина, яка є «мудрою у власних очах», перебуває в гіршому становищі, ніж біблійний «глупець» (Пр. 26:12). Ознаками цієї духовної недуги є відмова слухати поради благочестивих наставників (Пр. 26:16), особливо власних батьків (Пр. 1:8; 4:1; 23:22; 30:17), а також наполегливе бажання виграти кожну суперечку (Екл. 7:15–16). Слід остерігатися автоматичної реакції – «подвоїти ставки», – коли ваші погляди ставлять під сумнів духовно зрілі віруючі. Навпаки, християни завжди мають проявляти бажання вчитися.

2. Шукайте загальні закономірності

По-друге, слід читати книги мудрості, щоб вивчати загальні закономірності того, як зазвичай влаштовано світ, і діяти відповідно. Загалом, ті, хто ходить у «страху Господньому» і намагається виконувати Його настанови, певною мірою живуть щасливим життям – «як дерево, над водним потоком посаджене» (Пс. 1:3). Термін «загальновизнана мудрість» іноді використовується з негативним відтінком, але насправді сама Біблія містить багатий скарб такої мудрості, який передається наступним поколінням Божого народу. Читачам варто прислухатися до цієї загальновизнаної мудрості, а не зневажати її, вважаючи, що вони є винятками із загальних правил. Християнин, який, наприклад, думає, що може мати глибоке духовне життя, не приходячи на богослужіння, ігнорує не лише заклики Писання, але й мудрість незліченних віруючих протягом століть, котрі досвідчили неоціненне благословення, яке можна відчути лише тоді, коли церква збирається в Ім’я Христа (Мт. 18:20).

3. Звертайте увагу на винятки з «правил»

По-третє, слід читати книги мудрості, щоб помітити приголомшливі «винятки з правил», а для цього потрібна розсудливість та постійна залежність від Господа. Досвід Йова та часті настанови із книги Екклезіяста свідчать про те, що бувають моменти, коли загальні життєві закономірності не працюють. Наприклад, часом праведні страждають замість того, щоб процвітати, а безумці ведуть успішне життя, замість того щоб страждати. Ще один приклад – у певних ситуаціях Біблія радить віруючим утримуватися від шлюбу (1 Кор. 7:25–26), хоча загалом очікується, що більшість віруючих знайдуть собі «помічника, відповідного йому», щоб створити сім’ю та панувати над землею (Бут. 1:26–30; 2:18–25). Розуміння того, що є винятки із загальних закономірностей, спонукає віруючого розглядати кожну ситуацію окремо, з молитвою, просячи в Господа мудрості й розсудливості, щоб знати, як найкраще вчинити на Його славу.

4. Навчіться розрізняти краще й найкраще і покладатися на Господа

По-четверте, слід читати книги мудрості, щоб навчитися розрізняти, які варіанти є «кращими» або «найкращими» у певній ситуації, а не обов’язково єдино «правильними» чи «неправильними». Писання, безумовно, містить багато абсолютних правил щодо того, що є правильним і неправильним, дозволеним чи забороненим. Але багато рішень у житті виходять за межі простого принципу «правильно чи неправильно». Наприклад, віруючий, який дотримується біблійної вимоги вступати у шлюб «у Господі» (1 Кор. 7:39; пор. 2 Кор. 6:14), усе ще має багато потенційних варіантів для вибору подружнього партнера. Такий християнин потребує мудрості й розсудливості, щоб звузити коло вибору до тих, хто найкраще підходить йому чи їй. Багато інших життєвих рішень (освіта, кар’єра, місце проживання тощо) не зводяться до чіткого вибору між добром і злом, а радше до низки варіантів «добре, краще, найкраще». На щастя, у Писанні Господь дав віруючим велике багатство мудрості й пообіцяв благословення Духа тим, хто смиренно просить про це (Лк. 11:13).

Цю статтю було опубліковано у блозі Служіння Ліґонір.