Що таке монотеїзм?

Людина за своєю природою невиліковно релігійна. У всьому світі люди сповідують одну з великих світових релігій, незліченні течії, що відгалужуються від них, або навіть релігійні системи, які ще не було належним чином описано. Кожна релігія прагне певного примирення з тим, що можна назвати «найвищою реальністю» — джерелом усього сущого. Цю найвищу реальність уявляють або безособовою, як у багатьох східних релігіях, або особовою, як у тих релігіях, що поклоняються особовому Богові чи багатьом окремим особовим богам.

Серед релігій, які визнають особову найвищу реальність, можна виокремити три основні категорії: монотеїзм, генотеїзм і політеїзм.

Різновиди теїзму

Аби зрозуміти, що таке монотеїзм, потрібно знати його визначення, а також визначення інших різновидів теїзму. Термін «монотеїзм» походить від грецьких слів monos («один», «єдиний») і theos («бог») та означає віру в те, що існує лише один істинний Бог, Якому й належить поклонятися. Найвідомішими монотеїстичними релігіями є так звані авраамічні релігії — християнство, юдаїзм та іслам.

Політеїзм походить від грецьких слів polys («багато») і theos. Отже, політеїстична релігія — це релігія, що поклоняється багатьом богам. Нам добре відомі політеїстичні релігії Стародавньої Греції та Риму з їхнім численним пантеоном богів, серед яких Зевс, Афіна та Марс. Політеїзм існує і сьогодні — наприклад, у деяких течіях індуїзму та у Церкві Ісуса Христа Святих Останніх Днів, також відомій як мормонізм. На практиці політеїстичні релігії нерідко набувають рис генотеїзму.

Генотеїзм — це поклоніння одному верховному богові без заперечення існування інших, нижчих богів. Цей термін походить від грецьких слів hen («один») і theos. Політеїстичні релігії часто стають генотеїстичними тоді, коли один із богів починає посідати центральне місце серед інших. Наприклад, деякі індуїсти присвячують себе передусім Брахмі, Шиві або Вішну, хоча не заперечують існування інших богів.

Різновиди монотеїзму

Хоча всі монотеїсти вірять, що існує єдиний істинний Бог, не всі однаково розуміють, Яким чином існує цей єдиний особовий Бог і Ким Він є. По суті, існує два різновиди монотеїзму: унітаризм і тринітаризм.

Унітаризм стверджує, що існує одна Божа сутність — те, що робить Бога Богом, — і одна Божественна Особа, Яка існує в цій сутності. Юдаїзм та іслам є прикладами релігій, що сповідують унітарний монотеїзм. Згідно з цими релігіями, Бог є єдиною Особою, Яка існувала на самоті ще до створення світу. До творіння Він не перебував у жодних взаєминах, адже не існувало нікого іншого, з ким можна було би мати стосунки. Отже, любов і спілкування з іншими особами не є невіддільною частиною Божої природи. Саме тому такі релігії, як іслам, насправді не навчають, що людина може перебувати з Богом в особистих взаєминах. Бога часто розглядають як настільки трансцендентного, що Він ніколи не наблизиться до Свого творіння у справді особистий спосіб.

Тринітаризм натомість стверджує, що існує лише одна Божа сутність, але в цій єдиній сутності вічно існують три відмінні Особи. Ця форма монотеїзму є унікальною саме для справжнього християнства, яке сповідує одного Бога у трьох Особах — Отця, Сина і Святого Духа. Оскільки всі три Особи є одним істинним Богом, кожна з Них повністю володіє Божою сутністю. Це не означає, що кожна Особа становить лише третину Бога і що лише разом вони утворюють одного Бога. Навпаки, кожна Особа є істинно й повністю Богом, і кожна має ті самі Божі властивості, що й дві інші. Так, могутність Отця тотожна могутності Сина, а могутність Сина — могутності Святого Духа. Знання Отця тотожне знанню Сина, а знання Сина — знанню Святого Духа. Те саме стосується всіх Божих атрибутів.

Хоча три Особи єдиного Бога мають одну й ту саму сутність, вони відрізняються між собою тим, що богослови називають особовими властивостями або відношеннями походження. Саме у цьому й полягає їхня відмінність. Отець є вічно ненародженим. Син є вічно народженим від Отця. Святий Дух вічно ісходить від Отця і Сина. Ці особові властивості розрізняють Осіб, але не розділяють Божу сутність. Отже, Бог від вічності існує як три Особи в одній сутності, і Отець, Син та Святий Дух відвічно перебувають у досконалій любові один до одного. Бог є трансцендентним, тобто безмежно відмінним від нас, але водночас за Своєю природою Він є Богом взаємин і добровільно вирішив наблизитися до нас. Найповніше Він наблизився до людей тоді, коли Отець послав Свого Єдинородного Сина силою Святого Духа прийняти людську природу. Цей Син — Господь Ісус Христос, одна Особа, Яка є водночас істинним Богом та істинною Людиною.

Висновок

Монотеїзм стверджує, що існує єдиний істинний Бог. Проте різні монотеїстичні релігії по-різному розуміють, Ким є цей єдиний істинний Бог. Ми знаємо, що єдиний істинний Бог — це Свята Трійця. Істинний Бог є одним за Своєю сутністю і триєдиним в Особах — Отець, Син і Святий Дух. Християн хрестять в ім’я цього триєдиного Бога, аби прославляти Його й насолоджуватися Ним повіки (Мт. 28:18–20).

Цю статтю було вперше опубліковано у блозі Ligonier Ministries.