Яка найбільша з усіх протестантських «єресей»?
06/02/2024
Як помер Мартін Лютер?
13/02/2024
Яка найбільша з усіх протестантських «єресей»?
06/02/2024
Як помер Мартін Лютер?
13/02/2024

Чому ви працюєте?

Чому ви працюєте? Одного разу я почув гнітючу відповідь, яка звучала приблизно так: «Ми влаштовуємося на роботу, щоб купувати взуття дітям, щоб вони ходили до школи, щоб одного дня отримати роботу, щоб купувати своїм дітям взуття, щоб ті…» Іншими словами, робота не має сенсу. Фактично з цього погляду саме життя не має сенсу, воно просто якийсь нескінченний цикл.

Також я чув, що ми працюємо, щоб мати змогу підтримувати служителів, які виконують справжню роботу — роботу задля Царства. Так, я не проти підтримувати служіння. Думаю, що ви можете навести переконливий біблійний аргумент, що ми маємо це робити. Але мені цікаво, чи це повністю відбиває сенс роботи? 

Тому, знову ж таки, чому ви працюєте? Я знаходжу початок відповіді у Псалмі 104. Псалом 104 є роздумом про творіння і, можливо, навіть подальшим роздумом про потоп у Буття 6–8. Ми бачимо, як псалмоспівець поетично описує не тільки те, як Господь створив землю та всі створіння, а також спостерігаємо делікатну Божу роботу, як Він підтримує Своє творіння і створінь (1–13).

У чотирнадцятому вірші читаємо, що Господь забезпечує і худобу, і людей. Але також читаємо, що і люди мають ролі. Вони повинні вирощувати рослини, які Бог спонукає рости. Те, що ми тут маємо, — це функція образу в дії. Як ті, кого створено за образом і подобою Божою, ми маємо володіти та підкорювати землі. Ми маємо примножити цей первісний сад, який дав нам Бог. Ми бачимо тут застосування культурного мандату Буття 1:26–28.  

Це ми спостерігаємо й у віршах 21–23 Псалма 104. Як леви виходять шукати здобич — оскільки вони так функціонують, — так і людина «виходить на працю свою, й на роботу свою аж до вечора» (вірш 23). Тут панує гармонія, яку не можна втратити. Усі Господні створіння, великі малі, представлено в гармонії з їхнім початковим задумом. Левів створено «працювати» як левів. Нас створено працювати за образом Божим. Фактично псалмоспівець плавно переходить не тільки від творіння до творіння, а й від творіння до Бога, до Творця. У наступному вірші, вірші 24, псалмоспівець проголошує: «Які то численні діла Твої, Господи, Ти мудро вчинив їх усіх, Твого творива повна земля!»

Нашу роботу найкраще розуміти, як переповнену змістом і значенням.

Псалмоспівець прагне, щоб ми встановили певні зв’язки між нашою роботою та питаннями вищого порядку. Працюючи, ми віддзеркалюємо роботу Господа, Творця. У нашій роботі з підкорення та володіння, нашій роботі з культивування, ми бачимо щось інше. Наша робота є свідченням, вказівником на Бога-Творця. К. С. Льюїс якось сказав, що ми ніколи не зустрічали звичайної людини. Можливо, ми могли б перефразувати це так: ми ніколи не робили звичайної роботи. Робота не є прислужницькою, тривіальною, безглуздою, абсурдною чи безсенсовою. Нашу роботу найкраще розуміти, як переповнену змістом і значенням.

Але зачекайте, є ще дещо. У віршах 25 і 26 ми читаємо: 

«Ось море велике й розлогошироке, там повзюче, й числа їм немає, звірина мала та велика! Ходять там кораблі, там той левіятан, якого створив Ти, щоб бавитися йому в морі».

Очевидно, що море та морські істоти свідчать про велич, благородство та красу Бога. Але подивіться уважно на вірш 26. Псалмоспівець порівнює речі: кораблі та левіафана. Поетичні книги, такі як Книга Псалмів та Книга Йова, навіть деякі пророчі книги посилаються на цю істоту, левіафана. Не бракувало припущень щодо ідентифікації цієї істоти. Чи це велетенський кит? Чи динозавр? Гігантський кальмар? Ми знаємо напевно, що від споглядання левіафана перехоплює подих. Можливо, ми надто часто вживаємо слово неймовірний, тому втратили його риторичну силу. Але у цьому випадку слово пасує. Левіафан — неймовірний.

Левіафан також любить бавитися. Ми не можемо це пропустити. Джонатан Едвардс, описуючи летючого павука, зазначає, що коли цей павук літав, на його мордочці була усмішка. Це підвело Едвардса до висновку, що Господь забезпечив «задоволення та відпочинок для всіх істот, навіть для комах». І навіть левіафана. Цей неймовірний звір бавиться. А ще інше творіння згадано у вірші 26. Це творіння людських рук: «Ходять там кораблі». Тепер маємо це обміркувати. Господнє творіння й наше творіння стоять поруч, паралельно одне до одного. Псалмоспівець захоплюється левіафаном і захоплюється кораблями. Ви можете уявити це. Можливо, ви самі це сказали: «Дивіться, ходять там кораблі. Дивовижно».

Що входить до кораблебудування? Математика та фізика, майстерне столярство, досвід, спільна експертиза багатьох поколінь методом спроб і помилок, багато праці — усе це входить до кораблебудування. Що входить до керування кораблем? Техніка навігації, досвід, м’язи, сильні спина та руки, мужність, рішучість, покоління колективної мудрості — усе це входить до керування кораблями.

Наш псалмоспівець захоплюється, коли бачить кораблі, які пливуть морським простором. Наш псалмоспівець дивується, коли бачить левіафана, який бавиться на морських просторах. І це справді дивовижно.

Продовжуючи читати цей псалом, ми виявляємо, що тут є більше, ніж природні та створені людиною велетні, які перетинають моря і граються у хвилях. Вірш 27 каже нам: «Вони всі», маючи на увазі всі Божі створіння «чекають Тебе, щоб Ти часу свого поживу їм дав… руку Свою розкриваєш добром насичаються». Ми отримуємо задоволення, ми отримуємо насичення, ми отримуємо сенс від нашої роботи. Ми визнаємо наші дари й ресурси, які дав Бог, і тоді беремося до роботи. І тоді ми задоволені. Вино нам серце звеселяє (вірш 15). Наші творіння нас захоплюють.

Це все є результатами нашої роботи. Та жоден із них не є головною метою чи кінцевим результатом. Головну мету нашої роботи містить вірш 31:«Нехай буде слава Господня навіки, хай ділами Своїми радіє Господь!» Наша робота має сенс. Наша робота вказує на Того, за Чиїм образом нас створено. Працюючи, ми прославляємо Бога. Коли ми працюємо, Бог у захваті від нас. Тепер ми знайшли відповідь, чому працюємо.

Ви помітили, що відсутнє у Псалмі 104? Там немає жодної згадки про храм, храмових співців, священників та їхню діяльність. Там є згадка про фермерство. Там є згадка про догляд за виноградниками. Є згадка про працю руками. Є згадка про роботу. Є згадка про будівництво кораблів. «Ходять там кораблі». На славу Божу.


Цю статтю було опубліковано у блозі Служіння Ліґонір.

Стівен Ніколс
Стівен Ніколс
Доктор Стівен Ніколс є президентом Реформаторського Біблійного Коледжу, академічним директором служінь Ліґонір, а також викладачем Педагогічного товариства служінь Ліґонір. Він є ведучим подкастів "5 Minutes in Church History" та "Open Book". Автор численних книг, серед яких "For Us and for Our Salvation", "Jonathan Edwards: A Guided Tour of His Life and Thought", "Peace y A Time for Confidence", а також співредактор серії "Luther's legacy and the Way of the Cross: theologians on the Christian life". Він веде Твіттер @DrSteveNichols.