П’ять моментів, які варто знати про ухвалення біблійних рішень

Рішення, рішення, рішення. Ми всі ухвалюємо безліч рішень протягом одного дня. Звичайно, деякі з них здаються буденними (звичайна кава чи кава без кофеїну?), тоді як інші, безумовно, мають набагато більший вплив на життя (В який університет вступати? Чи погоджуватися на цю пропозицію роботи? Кого мені обрати у подружні партнери?). У всіх цих питаннях віруючі потребують Божої допомоги та керівництва. Це не вичерпний список, але ось п’ять моментів, які кожен християнин має враховувати при ухваленні біблійно обґрунтованих рішень.

1. Біблійне ухвалення рішень ґрунтується на Біблії.

Констатуючи очевидне, Біблія – це не просто один голос серед багатьох рівноцінних, з яких ми можемо вибирати. Це єдине джерело безпомилкової мудрості, порад, вказівок і рекомендацій. Біблія – це не просто інформаційна книга; це голос нашого Бога, наче Він промовляє до нас Сам (2 Тим. 3:16). Або, інакше кажучи, Біблія не є просто інформаційною книгою, у ній ідеться про наші стосунки з Богом. Наш люблячий Небесний Отець дає нам Свої вказівки щодо того, як ухвалювати рішення. Тому будь-яке рішення, що є явним порушенням Писання, не просто відкидає Біблію, воно відкидає нашого Отця. І це неминуче матиме наслідки.

2. Біблійне ухвалення рішень ґрунтується на молитві.

Біблійне ухвалення рішень повʼязано з нашими стосунками з Богом. Бог чує, піклується й відповідає. Ми не просто досліджуємо якийсь безособовий путівник; ми просимо скерування від самого Провідника. Ми маємо стосунки з Автором. Це Його мудрість; це Його поради; і все це написано заради Його дітей, за яких Ісус помер та яких Він усиновив і любить. Він радо допомагає нам, коли ми просимо.

Чи ж то серед вас є людина, що подасть своєму синові каменя, коли хліба проситиме він? Або коли риби проситиме, то подасть йому гадину? Тож як ви, бувши злі, потрапите добрі дари своїм дітям давати, скільки ж більше Отець ваш Небесний подасть добра тим, хто проситиме в Нього! (Мт. 7:9–11)

3. Біблійне ухвалення рішень ґрунтується на порадах інших.

Біблія часто заохочує ухвалювати мудрі рішення на основі мудрих порад від інших. «Тримаються заміри радою» (Прип. 20:18). «Мудрість із тими, хто радиться» (Прип. 13:10). Звичайно, «інші» повинні бути благочестивими, зрілими, обізнаними в Біблії християнами, які добре знають нас. Дуже корисно радитися з тими, хто може підтвердити наше рішення або попередити нас про потенційні небезпеки, виклики чи інші «сліпі зони», які ми могли не врахувати. Найчастіше це правило порушується, коли ми радимося з менш зрілими або навіть невіруючими друзями, які часто говорять те, що ми хочемо почути. Отже, нам слід дотримуватися вимоги дослухатися до «праведних», оскільки «підступні заміри безбожних – омана» (Прип. 12:5).

4. Біблійне ухвалення рішень ґрунтується на Божому провидінні.

Під час біблійного ухвалення рішень ми беремо до уваги те, що Бог робить у Своєму суверенному провидінні як Той, Хто активно «зберігає і керує всіма Своїми створіннями й усіма їхніми діями» (Вестмінстерський короткий катехизм 11). Це, звичайно, не єдиний фактор для визначення Божої волі в ухваленні рішень. Менше з тим, Бог може дати нам можливості у відповідь на наші молитви або Його провидіння може спрямувати нас так, як ми раніше не думали. Божі вірні можуть довіряти Йому, що Він провадитиме нас провидінням, коли ми з вірою шукатимемо у Нього скерування.

5. Біблійне ухвалення рішень – це поєднання цих (та інших) принципів, які дав Бог і схвалила Біблія та які слід застосовувати разом.

Один зі способів, як християни з добрими намірами можуть ухвалювати небіблійні рішення, – це використовувати один аспект процесу, виключаючи всі інші. Два найпоширеніші «однозначні» рішення, яким люди помилково довіряють у пошуку Божої волі, – це (1) думка, що ми є безпомильними тлумачами Божого провидіння («я бачив цей знак» або «мені наснився цей сон»), і (2) наші відчуття («я просто відчуваю, що Бог хоче, щоб я так вчинив»). Коли до уваги беруть один із цих факторів, виключаючи всі інші, ухвалене рішення буде незбалансованим. Бог дав нам усе Своє Слово, щоб ми використовували його для розуміння Його обітниць, щоб воно допомагало нам в ухваленні рішень.

Мир і впевненість, які ми маємо, ухвалюючи рішення, полягають у тому, що Бог любить нас і завжди виконає Свою найвищу мету в кожному рішенні, яке ми ухвалили. І навіть якщо ми «щось напартачимо» – хоча, безумовно, це може мати негативні наслідки, за які ми понесемо повну відповідальність – Бог усе одно використає все у нашому житті, усі наші гріхи й помилки, для нашого блага та Його слави. Мир і втіха, які захищають нас від виття вітрів тривожних страхів, полягають у тому, що Він досі є Богом, Який Своєю суверенною волею все використовує на добро тим, хто любить Бога і кого покликано згідно з Його задумом (Рим. 8:28).

Цю статтю було опубліковано у блозі Служіння Ліґонір.