Три моменти, які варто знати про книгу Єремії

Книга Єремії – одна з найскладніших книг Біблії. За кількістю слів вона є найдовшою в усьому Писанні. Вона містить переходи від поетичних образів до розповіді, часто без попередження, і автор не дотримується хронологічного порядку. Більшу частину її змісту присвячено суворому покаранню й тяжким гріхам, з рідкісними проблисками надії. Люди часто відчувають спантеличення, коли намагаються читати її.

Утім, Бог дав нам цю книгу для нашого підбадьорення (Рим. 15:4). Якщо під час читання ми пам’ятатимемо про три моменти, то почнемо розуміти геніальність і любов Бога, Який дав нам цю складну книгу.

1. Тема цієї книги – покарання для відновлення.

Попри всю свою складність, книга Єремії розкриває дві основні теми: покарання та відновлення. Тематичний вірш підкреслює ці дві теми: Господь поставив Єремію «над народами й царствами, щоб виривати та бурити, і щоб губити та руйнувати, щоб будувати й насаджувати!» (Єр. 1:10). Перші чотири дієслова стосуються покарання (виривати, бурити, губити й руйнувати). Останні два стосуються відновлення (будувати й насаджувати).

Тексти про покарання стосуються насамперед падіння Єрусалима під вавилонським завоюванням 586 р. до Р. Х. Господь прагне показати, що ця жахлива подія була справедливим наслідком страшного гріха Юди. Численні алюзії на прокляття завіту у 28-му розділі Повторення Закону показують, що Господь вірний тому, що сказав, коли Його народ зрадив Його. Він був більш ніж терплячим.

Під час служіння Єремії падіння Юдеї стало неминучим. Жодні покаяння чи молитви не могли цьому запобігти. Ось чому Господь забороняє Єремії молитися за народ (Єр. 7:16; 11:14). Отже, єдиним виходом для Юдеї було прийняти покарання, включаючи вигнання з Обіцяного Краю (Єр. 21:8–10).

Але найдивовижніша частина послання Єремії полягає в тому, що Господь – той самий Бог, Який послав на них суворе покарання – також має намір скасувати прокляття (Єр. 31:28) і зцілити Свій народ (Єр. 30:12–17; пор. Повт. 32:39). Він зробить більше, ніж просто поверне Юдею до стану, що існував до вигнання. Він має намір дати новий дар: новий завіт, за яким Бог розв’яже проблему гріха, що спочатку призвела до вигнання. Господь напише Свій закон на серцях Свого народу (Єр. 31:31–34) і дасть їм силу витримати у вірі (Єр. 32:40). Гріх більше не пануватиме.

Отже, книгу Єремії було дано, аби допомогти Юдеї пройти цей страшний і вирішальний кінець їхньої історії. Навіть коли їхній народ було вирвано з коренем на всіх рівнях (цар, храм, земля, завіт), Єремія показує, що Господь мав спасительний задум. Він забрав ці тимчасові дари, аби підготувати шлях для остаточних, есхатологічних дарів, які ніколи не минуть. Справжній кінець історії Ізраїля буде виявом не гніву, а благодаті і слави.

2. У цій книзі іноді змінюються оповідачі без вступного слова, що позначає цю зміну.

Людям часто важко зрозуміти поетичні уривки у книзі Єремії. Ці глибокі уривки починають набувати сенсу, коли ми усвідомлюємо, що Єремія зображує розмови між Господом, Єремією та народом. Іноді він зображує народ, використовуючи стилізований образ Сіону у жіночому роді (Єр. 10:19–20), де Єрусалим зображено як жінку.

У цих драматичних діалогах оповідач іноді змінюється без вступного слова, що позначає цю зміну. Наприклад, в Єремії 8:18–9:3 оповідач змінюється п’ять разів. Тому ми повинні навчитися розпізнавати зміну голосу на основі підказок у тексті. Якщо ви запитаєте себе: «Хто говорить у цьому вірші?», і очікуватимете, що оповідач часто змінюється, ви зможете зрозуміти складні тексти. Звичайно, у цьому нам можуть дуже допомогти коментарі.

3. Ця книга вказує на Ісуса Христа і Церкву.

Господь Ісус, Який є головним автором книги Єремії (1 Пет. 1:11), говорить нам, що вона по суті про Нього (Лк. 24:25–27). А якщо книга Єремії про Ісуса, то вона також про Його Церкву, яка є єдиним цілим з Ним.

Коли ми читаємо книгу Єремії, ми маємо очікувати на життєдайну зустріч з Ісусом. Також ми повинні очікувати життєдайних слів про себе. Господь Ісус є праведною Паростю з роду Давида, Якого кликатимуть «Господь праведність наша» (Єр. 23:5–6). Однак Церкву також кликатимуть на це ім’я (Єр. 33:16). Праведність Божа наповнить не тільки Його вічного Царя, але і Його народ.

Ці прямі пророцтва про прихід Ісуса – лише початок. Покарання, що спіткало Юду й народи – те, що пророки називають «днем Господнім», – є лише невеликим передвісником остаточного дня суду, на який вказувала смерть Ісуса на хресті (зверніть увагу на землетрус і затемнення неба, коли помер Ісус, образи з дня Господнього, Мт. 27:45, 51). Отже, коли Єремія говорить про суд Господній над Юдою та народами, ми можемо краще зрозуміти хрест Христа. Так само багатий опис відновлення (Єр. 30–33) вказує на вічне Царство Боже, яке настало у воскресінні Ісуса, хоча не повністю й не остаточно.

Таким чином, книга Єремії свідчить про нашу історію. При поверненні Христа суд, про який говорить Єремія, буде остаточно виконаний. І цей суд над старим творінням приведе нас до вічного відновлення, яке також передбачив Єремія. Тому книга Єремії залишається корисною для читачів будь-якої епохи.

Цю статтю було опубліковано у блозі Служіння Ліґонір.